"Шевченкіана в публікаціях ЗМІ" - бібліографічний огляд .
Тарас Шевченко - символ нашого народу:
Його портрети – в кожній хаті, його «Кобзар» лежить на столі поруч з хлібом, а його пісні вишиті на рушниках. Про поета ми знаємо, здається, все: від босоногого дитинства - до останніх років у сирій петербурзькій майстерні.
Та є ще й «білі плями» в біографії поета,в його творчості,- про це ми пересвідчуємося, гортаючи сторінки газет та журналів. Літературні дослідники відкривають для нас все нові й нові сторінки життя Великого Кобзаря.
Шановні читачі! Вернісаж публікацій підготовлено для всіх бажаючих дізнатися більше про «білі плями» в біографії поета, його творчості.
Виставка-вернісаж публікацій
«Шевченкіана в публікаціях ЗМІ»
( відділ 5-9 класів РДБ)
1.Стрельбицький Михайло. Три рівні Шевченкової змістовності/Михайло Стрельбицький// Науковий світ.-2004.- №10.- с.26 -27
Про надлюдську силу поезії Шевченка розповідає у своїй статті, кандидат філологічних наук, письменник Михайло Стрельбицький.
2.Наумова Надія. Хата на Пріорці, де колись мешкав Т.Г.Шевченко/Надія Наумова// Науковий світ.- 2009.- №11.- с.4-7
Розповідь про історію хати – музею та перебування Тараса Григоровича в Україні 1859 року.
3.Івченко Володимир. …Бо він тут був, писав і малював/ Володимир Івченко// Науковий світ.- 2009.- №3.- с.2-5
Розповідь про будинок – музей Тараса Шевченка у Києві та нову виставку в ньому.
4.Вічний, як народ// Слово Просвіти.-2009.-5-11 березня.- с.1,8
З Кобзарем у душі // Слово Просвіти.- 2008.- №33
5.Володимир Івченко. Тарасів дух тут нині і довічно/ Володимир Івченко// Науковий світ.- 2009.- №12.- с.8-13
Розповідь про третю подорож Тараса Шевченка на Україну.
6.Гетьман Володимир. Канівські гори. Де колись вирувало море/ Володимир Гетьман // Науковий світ.- 2009.- №9.-с.26
З Канівським природним заповідником межує Шевченківський національний історико – культурний заповідник. Тут, на Чернечій горі, лежить Тарас, наш український Апостол. І, водночас, стоячи, у задумі, все бачить…Дума, гірка дума: що відбувається з Україною?
7.Старицький Михайло. На спомин Т.Г. Шевченка// Дивослово.- 2009.- №5
Вірш Михайла Старицького про повернення Пророка В Україну.
8. Губарець Василь . Рядок до рядка, сторінка за сторінкою/ Василь Губарець// Науковий світ.- 2004.- №4.- с.14-15
Відомо, як гірко печалився Шевченко над долею своїх творів, заявляючи: «Сьогодні цензура випустила із своїх пазурів мої безталанні думи. Та так проклята одчистила, що я ледве впізнав свої діточок». Розповідь про те , хто і як здійснив перше, найповніше видання «Кобзаря».
9. Шевченко – офортист// Країна знань.- 2003.- №1
Розповідь наукового співробітника національного музею ім. Тараса Шевченка Н.І. Орлової, про Шевченка як видатного офортиста xix століття.
10.Зленко Григорій. «Дивовижне явище цей Елькан…»/ Григорій Зленко// Науковий світ.- 2006.- №8.- с.19-20
Хто він , цей чоловік, який залишив свій слід не тільки в біографії Шевченка? З книги життя Тараса Шевченка.
11.Зленко Григорій. Кому подаровано «Кобзар»?/Григорій Зленко// Науковий світ.- 2006.- №1.- с.20- 21
Чи матимемо коли – небудь той архівний або ж бібліотечний документ, який підтвердить висловлений здогад? Сподіватимемося, що матимемо: хто шукає – той знаходить…
12. Зленко Григорій. Метрика Тараса Шевченка/ Григорій Зленко// Науковий світ.- 2005.- №6.- с.26
13. Зленко Григорій. Книжка, що зацікавила Шевченка/ Григорій Зленко// Науковий світ.- 2006.- №9 .- с.18-19
Коли, де й від кого стало відомо Шевченкові про «Записки про Астрахань»?
14. Карпенко Ольга. Шевченкова оселя/ Ольга Карпенко// Науковий світ.- 2009.- №2.- с.24-27
Старший науковий співробітник будинку – музею Тараса Шевченка, розповідає про цей дім у контексті забудови Старого Києва першої половини xix століття.
15.Зленко Григорій. Невже – рукою Шевченка?/Григорій Оленко// Науковий світ.- 2003.- №8.- с.14
Розповідь про цікаву знахідку в одеському архіві.
16. Голова ненко Володимир. Київські стежки Кобзаря/ Володимир Голова ненко// Науковий світ .- 2003.- №3.- с.4
17. Зленко Григорій. Полонез над могилою Шевченка/ Григорій Зленко// науковий світ.- 2003.- №3.- с.6
«Полонез на смерть… Тараса Шевченка» написано одразу після перенесення поета на Чернечу гору під Каневом».
18. Зленко Григорій . Ще одна шевченкознавча загадка/ Григорій Зленко// Науковий світ.- 2009.-№1.- с.8-10
Розповідь літературного слідопита.
Матеріал підготувала
Бібліотекар районної бібліотеки для дітей
Дяк Н.П.