Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Шукаємо у нас
Сайт "Чомучка"
 
Лічильник
Користувачі : 3626
Зміст : 259
Посилання : 78
Переглянути хіти змісту : 2180086
Реєстрація / Вхід
На даний момент 91 гостей на сайті
Головна Віртуальна школа Конкурс «Юний науковець» .Пасіка

Конкурс «Юний науковець» .Пасіка

 

 

Відділ освіти і виховання Володимирецької районної державної адміністрації

Біленська ЗОШ І-ІІІ ступенів

  

Конкурс «Юний науковець»

 

Пасіка

                                                                                                              

 

 

                                                                              Роботу виконала   учениця 4 класу

                                                                                       Біленської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                                                        Кобець Тетяна Олександрівна

                                                                               Керівник:  Лосінець   Марина Василівна

 

 

Володимирець-2009

 

Зміст

І.Вступ.

ІІ. Основна частина. Пасіка.

2.1.Етапи розвитку бджільництва.

2.2.Життєдіяльність бджолиної сім’ї.

2.3.Скарби бджолиного гнізда.

ІІІ. Висновки.

Додатки. 

І.Вступ

     Мед диких бджіл приваблював людей своїм солодким смаком і високою поживністю з часів глибокої давнини. Добуваючи їжу в природі, вони знаходили бджолині гнізда та освоювали вибирання з них меду і воску примітивним способом. Бджільництво як галузь сільського господарства почало зароджуватися на етапі історичного розвитку, коли з’явилося розуміння необхідності в процесі полювання на бджіл охороняти їхні гнізда і сприяти розмноженню роїв. Ця давня галузь, яка розвивалась поступово, починаючи з часів переходу племен до осілого способу життя.[Ст.499.2.]

     Медоносні бджоли формувались як вид декілька десятків мільйонів років, розвиваючи і розповсюджуючись в залежності від змін природних умов. Являючись у природному середовищі типічними представниками лісу, бджоли зайняли весь європейський континент. Першими домівками для бджіл були дупла дерев(див. дод.1),розколи скель, а іноді бджоли починали будувати гнізда в кроні дерева.

      У загальній еволюції живої природи бджоли зайняли важливе місце в запиленні рослин. Досягнувши високого рівня розвитку і організації життя, медоносна бджола стала серед усіх інших комах найціннішим видом. Їй належить 80-85% запилюваної роботи на сільськогосподарських культурах. У живій природі нашої планети бджоли є необхідним елементом екології, засобом підтримання багатогранних зв’язків у світі тварин і рослин. Велика роль бджіл і як виробників специфічних продуктів - меду, воску, пилку, маточного молочка, прополісу і яду. В наш час продукти бджільництва широко використовуються в харчовій промисловості, медицині  і радіотехніці.[Ст. 501.2.]

     За об’єкт для дослідженнями взяли пасіку Лосінця Віктора Миколайовича(Див.дод.2). За нею стежили протягом двох років. Завданням було:

а)дослідити, які вулики є вигіднішими для пасічників (дуплянки чи рамкові);

б)прослідкувати, як впливають зміни погоди на ефективність праці бджіл;

в)визначити, якої матки сім’я дає більше меду за літо - поліської чи карпатської.

       Для того, щоб почати дослідницьку роботу, використано було такий алгоритм дій:

а)перечитати статті про бджільництво (назви їх вказано у списку використаних джерел);

б) простежити за активністю бджіл у різну погоду;

в) простежити за роботою пасічника біля дуплянки і рамкового вулика;

г) простежити за медозбором із вуликів рамкових, де поліська і карпатська матка.

ІІ. Пасіка

     В історичному розвитку бджільництва пройшло ряд етапів від глибокої давнини, коли кочові племена почали видирати з гнізд диких бджіл стільниковий мед, до нинішнього стану розвинутого бджільництва.[Ст.272.7.]

     Полювання на диких бджіл забезпечувало людей медом. Цей промисел розвивався і був дуже поширеним у наших предків. Щоб збільшити збір меду, виникла необхідність влаштовувати високо у стовбурі живих дерев штучні дупла-борті для природного заселення роями.

     На наступному етапі розвитку бджільництва стало укриття бджолиних сімей у дерев’яних колодах і дуплянках. (Див. дод.3) Порожнину колоди бджоли довільно забудовували стільниками і заносили медом. Через довжію збоку завширшки 15-20см і завдовжки 40-100 см робили догляд за бджолами і добували мед, підрізаючи стільники.[Ст.275.7.

     Нова ера в бджільництві почалася з винаходу талановитим українським пасічником, дослідником Петром Івановичем Прокоповичем першого в світі розбірного рамкового вулика. (Див.дод.4) Визначний український діяч, організатор і педагог відомої на всю Європу школи пасічництва, він винайшов і впровадив в 1914році новий вулик, в якому утримання бджіл ґрунтувалося на інших засадах порівняно з колодами і дуплянками. З розбірним вуликом розроблялися і впроваджувалися раціональні методи розведення бджіл, догляду сімей, підвищення їхньої продуктивності. Бджологосподарство Прокоповича налічувало до 12 тисяч вуликів, не мало собі рівних і було найбільшим за всю історію галузі бджільництва в Україні.[Ст.312.6.]

      Мій хресний Віктор (Див. дод. 5) займається бджільництвом вже протягом семи років і його першими вуликами були дуплянки. З часом став використовувати розбірний рамковий вулик і звернув увагу на те, що в них легше доглядати за бджолами і вони є більш продуктивними.

     В кінці березня після 5-6 місячного періоду, зимового відпочинку, при температурі повітря більше 10 С бджоли роблять перший весняний обліт. Комахи активно починають чистити свої гнізда, виносячи мертвих бджіл, сміття, кришечки воску, а якщо є в природі ранній взяток (верба, вільха, ліщина, клен, підбіл, медунка)(Див.дод.6), то збирають пилок. Це можна побачити по бджолах, які прилітають з жовтими задніми ніжками. [Ст.156.8.] З кожним днем надворі стає все тепліше і з кожним днем бджолині сім’ї розвиваються все інтенсивніше. Після того, як бджоли наростили великі сім’ї, настає час роїння. Роїння в наших умовах починається в травні місяці. Це захоплююче явище відбувається в теплий сонячний день близько обіду, коли десятки тисяч бджіл вилітають з вулика і починають літати чорною хмарою. Потім сім’я ділиться на дві сім’ї, одні повертаються у вулик, а інші із старою маткою сідають і збираються у великий шипак. (Див.дод.7) Після годинного відпочинку рій летить у раніше знайдене житло.

     Сім’я бджіл, яка залишилася у вулику, починає збирати запаси меду із масового цвітіння дерев і кущів. У нас це малина, акація, липа, гречка, а під осінь – верес.[Ст. 166.10.] Сильна бджолина сім’я за один день може принести 5 і більше кілограмів нектару, це залежить від сили сім’ї і породи бджіл. Ми прослідкували: наприклад, наші місцеві бджоли за літо можуть заготовити 10-15 кг меду, а карпатські бджоли, які хресний виписав поштою, можуть зібрати меду 20 і більше кілограмів. А це через те, що місцеві (поліські) бджоли дуже рояться і вони не такі старанні, як карпатки.

     В серпні місяці, після того, як відцвіли основні медоносні рослини, робочі бджоли починають вигонити  з вуликів трутнів. Можна побачити цікаву картину, коли по вулику на одному трутню катаються 2-3 бджоли. Це говорить про те, що незабаром бджолина осінь, а скоро і зима. Коли температура повітря знижується до 8-10 С , бджолині родини збираються в щільний клубок і в такому стані вони будуть до весни. А з настанням теплих весняних днів – все починається знову.[Ст.452.4.]

     Основний продукт бджільництва — мед.(Див.дод.8) Це солодка речовина у ви­гляді сиропу, яку виробляють бджоли із нектару квіток або паді (рідка маса з живих рослин або тлі). Тому мед буває квітковий і падевий.

      Падевий і квітковий мед відрізняються як за хімічним складом, так і зовні. Падевий мед більш темний і може зберігатись недовго. Квітковий мед — не тільки високоякісний харчовий продукт, а й лікувальний. Він містить більше 300 хімічних сполук і мінеральних речовин. Кілограм ме­ду містить 3150...3350 калорій. Він швидко засвоюється і впливає на відновлення сил. Ним лікують рани, захворювання верхніх дихальних шляхів, легенів, серця, травного каналу, печінки, нирок, нервової систе­ми, простудні та інші хвороби. Мед може зберігатись сотні років; його широко використовують у харчовій та фармацевтичній промисловості.[Ст.144.9.]

     Бджолиний віск — продукт секреції воскових залоз робочих особин бджолиної сім'ї. Це тверда, з приємним запахом і жовто-коричневим ко­льором маса.(Див.дод.9) Під час підігрівання до 30...34 °С стає м'яким. Його викорис­товують бджоли для будівництва стільників(Див.дод.10). Віск широко використовують у різних галузях народного господарства: фармацевтичній, парфумерній, лакофарбовій, шкіряній та ін.

     Прополіс (бджолиний клей) — клейка смолиста речовина, яку виділяють залози бджіл. Ця речовина м'якої (а при зниженні температу­ри — твердої) консистенції, з приємним специфічним запахом, що нага­дує запах бруньок дерев. Колір його залежить від складових частин, буває від зеленого до бурого. Прополіс дуже широко використовують у фармацевтичній промисловості. В прополісі знайдені надзвичайно сильні протибактеріальні й антибіотичні якості, завдяки чому його вико­ристовують під час лікування багатьох важких зовнішніх та внутрішніх хвороб, включаючи відкриту форму туберкульозу легенів.

     Бджолина отрута (апітоксин) — це прозора рідина з різким спе­цифічним запахом і пекуча на смак. Її хімічний склад дуже різно­манітний. Вона містить білкові речовини, амінокислоти, ферменти, глю­козу, фруктозу та багато ін. Тому бджолину отруту використовують в лікувальних цілях. З неї виготовляють препарати для лікування нервової системи, радикуліту, гіпертонії, бронхіальної астми, захворювання суг­лобів. Нині все ширшого застосування знаходять препарати, виготов­лені на основі бджолиної отрути.

     Маточне молочко — продукт (секрет) бджільництва з надзвичайно великою лікувальною і тонізуючою дією. Це дуже корисний тваринний продукт молодих бджіл, яким вони годують маточних личинок. Воно має у своєму складі всі необхідні для людини компоненти: білки, жири, вітаміни, мінеральні солі, гормональні та інші біологічно активні речови­ни, які покращують здоров'я людини, омолоджують організм. Маточне молочко рекомендують при перевтомі, а також при одужанні — як оз­доровче.[Ст. 336-400.5.]

      Квітковий пилок — це надзвичайно поживний і високоякісний про­дукт бджільництва. Пилок багатий білковими речовинами, амінокисло­тами, вітамінами А, В, С, О, Е, РР, з яких група В найбагатша гормонами, антибіотиками, мікроелементами, без участі яких не проходить ні один з біохімічних процесів в організмі людини. Виявлений у пилку і стимуля­тор росту. За регулярного вживання пилку можна зміцнити своє здо­ров'я. Пилок використовують при лікуванні печінки, травного каналу, для підвищення апетиту, а також при фізичних та нервових переванта­женнях, виснаженні. [Ст.192.3.]                                    

     Зараз із продуктів бджільництва фармацевтична промисловість виго­товляє ряд високоефективних препаратів, які широко використовують­ся для боротьби з хворобами та для поліпшення здоров'я людей

 

 

ІІІ. Висновки

     Зроблено висновки, що сонячні дні сприяють краще роботі бджіл. Прослідкували за медозбором у дуплянці і рамковому вулику, помітили, що  рамкові вулики вигідніші як для пасічників (доглядати за бджолами краще), так і для бджіл ( продуктивність праці бджолиної сім’ї більша).

     Сім’я бджіл, яка залишилася у вулику, починає збирати запаси меду із масового цвітіння дерев і кущів. У нас це малина, акація, липа, гречка, а під осінь – верес. Сильна бджолина сім’я за один день може принести 5 і більше кілограмів нектару, це залежить від сили сім’ї і породи бджіл. Ми прослідкували: наприклад, наші місцеві бджоли за літо можуть заготовити 10-15 кг меду, а карпатські бджоли, які хресний виписав поштою, можуть зібрати меду 20 і більше кілограмів. А це через те, що місцеві (поліські) бджоли дуже рояться і вони не такі старанні, як карпатки. .[Ст.224.1.]    

     Бджолина сім’я, де карпатська матка, меду дала на 5 кг більше, ніж місцева.                    

      Із великої кількості комах на земній кулі є одна комаха. Яка найбільше від інших нас годує, лікує, продукти використовуються в якості медової косметики, запилює рослини – це бджола.                    

     Скоро білим цвітом вкриються сади, і я знову буду стежити за роботою бджіл. Це так цікаво і захоплююче. Який чарівний і нерозгаданий світ! Скільки в ньому таємниць, які ми прагнемо розкрити.                                                                                                                                                            

 

Список використаних джерел

 

Аветисян Г. А.та ін. Карпатські бджоли. – Ужгород: Карпати,1981.-224 с.

Виробнича енциклопедія бджільництва. – К. Урожай,1966. – 499-501 с.

Волошин О. І., Піщак О. В., Мещищен І. Ф. Пилок квітковий (бджолина обніжка) в клінічній та експериментальній медицині. – Чернівці: Прут, 1998. – 192 с.

Нестерводський В. А. організація пасік і догляд за бджолами. – К.: Урожай, 1966 – 452 с.

Мегедь О.Г.,Поліщук В.П.Бджільництво.– К.: Вища школа,1987.– 336 с.

Покопович П. И. Избранные статьи по пчеловодству. – Россельхозиздат,1960. – 312 с.

Поліщук В. П., Гайдар В. А. Пасіка. –К.: Ділова Україна,1993. – 272-275 с.

Поліщук В. П.,Білоус В. І. Медоносні дерева і кущі. – К.: Урожай, 1972 – 159 с.

Поліщук В. П. Збільшення виробництва продуктів бджільництва. – К.: Урожай, 1975 – 144 с.

Чергик М. І., Бага О. М. Кормова база бджільництва – К.:Урожай, 1976 – 166 с. 

 

Додаток 1. Дупло з бджолиною сім’єю

 

Додаток 2. Пасіка

  

Додаток 3. Дуплянки на пасіці

 

            Вертикальна колода на дереві

 

Додаток 4. Перший у світі рамковий вулик П. І. Прокоповича

 

Додаток 5. Хресний Віктор займається бджільництвом 

 

Додаток 6. Перші весняні медодаї 

 

Додаток 7. Збирання рою зі стовбура дерева

           

Рій – сипчак


 

Додаток 8. Мед солодкий і корисний

 

Додаток 9. Віск – тверда з приємним запахом і жовто – коричневим кольором маса.

 

 

Додаток 10. Віск бджоли використовують для будівництва стільників.

            Віктор Лосінець на власній пасіці

 

Додатки

     Мед диких бджіл приваблював людей своїм солодким смаком і високою поживністю з часів глибокої давнини. Добуваючи їжу в природі, вони знаходили бджолині гнізда та освоювали вибирання з них меду і воску примітивним способом. Першими домівками для бджіл були дупла дерев(див. дод.1),розколи скель, а іноді бджоли починали будувати гнізда в кроні дерева.

     За об’єкт для дослідженнями взяли пасіку Лосінця Віктора Миколайовича(Див.дод.2). За нею стежили протягом двох років. Завданням було:

а)дослідити, які вулики є вигіднішими для пасічників (дуплянки чи рамкові);

б)прослідкувати, як впливають зміни погоди на ефективність праці бджіл;

в)визначити, якої матки сім’я дає більше меду за літо - поліської чи карпатської.

       Для того, щоб почати дослідницьку роботу, використано було такий алгоритм дій:

а)перечитати статті про бджільництво (назви їх вказано у списку використаних джерел);

б) простежити за активністю бджіл у різну погоду;

в) простежити за роботою пасічника біля дуплянки і рамкового вулика;

г) простежити за медозбором із вуликів рамкових, де поліська і карпатська матка.

     На наступному етапі розвитку бджільництва стало укриття бджолиних сімей у дерев’яних колодах і дуплянках. (Див. дод.3)  Нова ера в бджільництві почалася з винаходу талановитим українським пасічником, дослідником Петром Івановичем Прокоповичем першого в світі розбірного рамкового вулика. (Див.дод.4)

     Мій хресний Віктор (Див. дод. 5) займається бджільництвом вже протягом семи років і його першими вуликами були дуплянки. З часом став використовувати розбірний рамковий вулик і звернув увагу на те, що в них легше доглядати за бджолами і вони є більш продуктивними.

     В кінці березня після 5-6 місячного періоду, зимового відпочинку, при температурі повітря більше 10 С бджоли роблять перший весняний обліт. Після того, як бджоли наростили великі сім’ї, настає час роїння. Роїння в наших умовах починається в травні місяці. Це захоплююче явище відбувається в теплий сонячний день близько обіду, коли десятки тисяч бджіл вилітають з вулика і починають літати чорною хмарою. Потім сім’я ділиться на дві сім’ї, одні повертаються у вулик, а інші із старою маткою сідають і збираються у великий шипак. (Див.дод.7)   

     Сім’я бджіл, яка залишилася у вулику, починає збирати запаси меду із масового цвітіння дерев і кущів. У нас це малина, акація, липа, гречка, а під осінь – верес.[Ст. 166.10.] Сильна бджолина сім’я за один день може принести 5 і більше кілограмів нектару, це залежить від сили сім’ї і породи бджіл. Ми прослідкували: наприклад, наші місцеві бджоли за літо можуть заготовити 10-15 кг меду, а карпатські бджоли, які хресний виписав поштою, можуть зібрати меду 20 і більше кілограмів. А це через те, що місцеві (поліські) бджоли дуже рояться і вони не такі старанні, як карпатки.           Основний продукт бджільництва — мед.(Див.дод.8) Це солодка речовина у ви­гляді сиропу, яку виробляють бджоли із нектару квіток або паді (рідка маса з живих рослин або тлі). Тому мед буває квітковий і падевий.

      Бджолиний віск — продукт секреції воскових залоз робочих особин бджолиної сім'ї. Це тверда, з приємним запахом і жовто-коричневим ко­льором маса.(Див.дод.9)

      Прополіс (бджолиний клей) — клейка смолиста речовина, яку виділяють залози бджіл.

     Бджолина отрута (апітоксин) — це прозора рідина з різким спе­цифічним запахом і пекуча на смак.

     Маточне молочко — продукт (секрет) бджільництва з надзвичайно великою лікувальною і тонізуючою дією.

      Квітковий пилок — це надзвичайно поживний і високоякісний про­дукт бджільництва.

     Зараз із продуктів бджільництва фармацевтична промисловість виго­товляє ряд високоефективних препаратів, які широко використовують­ся для боротьби з хворобами та для поліпшення здоров'я людей.

     Зроблено висновки, що сонячні дні сприяють краще роботі бджіл. Прослідкували за медозбором у дуплянці і рамковому вулику, помітили, що  рамкові вулики вигідніші як для пасічників (доглядати за бджолами краще), так і для бджіл ( продуктивність праці бджолиної сім’ї більша).

     Сім’я бджіл, яка залишилася у вулику, починає збирати запаси меду із масового цвітіння дерев і кущів. У нас це малина, акація, липа, гречка, а під осінь – верес. Сильна бджолина сім’я за один день може принести 5 і більше кілограмів нектару, це залежить від сили сім’ї і породи бджіл. Ми прослідкували: наприклад, наші місцеві бджоли за літо можуть заготовити 10-15 кг меду, а карпатські бджоли, які хресний виписав поштою, можуть зібрати меду 20 і більше кілограмів. А це через те, що місцеві (поліські) бджоли дуже рояться і вони не такі старанні, як карпатки. .[Ст.224.1.]   

     Бджолина сім’я, де карпатська матка, меду дала на 5 кг більше, ніж місцева.                    

      Із великої кількості комах на земній кулі є одна комаха. Яка найбільше від інших нас годує, лікує, продукти використовуються в якості медової косметики, запилює рослини – це бджола.                    

     Скоро білим цвітом вкриються сади, і я знову буду стежити за роботою бджіл. Це так цікаво і захоплююче. Який чарівний і нерозгаданий світ! Скільки в ньому таємниць, які ми прагнемо розкрити. 

 

 
Дитяча бібліотека ХХІ ст. це...