Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Шукаємо у нас
Сайт "Чомучка"
 
Лічильник
Користувачі : 3611
Зміст : 259
Посилання : 78
Переглянути хіти змісту : 2177392
Реєстрація / Вхід
На даний момент 54 гостей на сайті
Головна

«На чуже не зазiхай»

Автор: Н. В. Коляса

«На чуже не зазiхай»

Дiйовi особи: Заєць-батько, Зайчиха-мати, Зайчик-Куцохвостик, Сорока, дiвчинка, Лисиця.

Декорацiї: 2 дубки i ялинки.

Дiя перша

Дiя вiдбувається в лiсi. Скаче сорока, у дзьобi тримає жучка. Почула шелест, злетiла на дерево. Скаче заєць, у нього велика книга на спинi.

Заєць. О, яка важка книга, треба тохи перепочити

Сорока. Стре-ке-ке-трек.

Заєць. Гей, Сороко! Ти не знаєш часом, хто пiд старим дубом  загубив книжку?

Сорока. Яку книжку?

Заєць. Та от цю! (Читає.) Українськi народнi казки. Я собi стрибаю додому, коли чую, щось шелестить. Я, звичайно, не элякався, але заховався за кущик. Обережно виглядаю, коли бачу. бiля старого дуба лежить книга, а вiтер трiпоче й сторiнки. Я подивився на всi боки — нiкого нема, взяв  та й несу додому.

Сорока. А навiщо ти взяв? Хай би там i лежала. Хазяїн книжки повернувся б  й забрав .

Заєць. Я ж так i хотiв зробити, та дивись, яка хмара суне. Мабуть, дощ буде, нона ж розмокне. Ну, я пiшов. Бувай!

Сорока. Стривай! А що ти будеш з нею робити? Стре-кеке-трек.

Заєць. Я обов’язково знайду хазяїна i поверну знахiдку.

Сорока. Стрек-крек! Як же ти його знайдеш? Стрек-крек.

Заєць. А ти не смiйся, я зараз i об’яви скрiзь понаписую, (бере олiвець i папiр, нише). І  ти у всiх питай. Хто чесний i хоче повернути хазяїну загублену рiч, той обов’язково свого доб’ється (вiшае на берiзку об’яву). Сороко, допоможи менi (Сорока допомагає). Ну. бувай здорова! Я пiду додому, а то незабаром дощ хлине. (Тягне книгу.) Ох, яка книжка. (Вийшов.)

Сорока заглядає в об’яву

Сорока (читає). Хто загубив книгу, хай прийде по неї за такою адресою. «Три берiзки, два сучки, спитати Зайця-Чорновухого». Стре-ке-ке-трек! Ото дурень. Знайшов книжку i хоче й повернути. (Звертається до глядачiв.) А ви б таке вчинили? Що? Ви теж так зробили б? Невже? Стре-ке-ке! А я нiзащо не повернула б! Той, хто губить речi, хай не буде такою роззявою. Стре-ке-ке-трек! де ж подiвся той жучок, що я його спiймала на обiд? (Шукає.) Мабуть, хтось украв! Стреке-ке-ке-трек! Я скаржитимусь! Стрек-стрек-стрек!

Бiжить лисиця.

Лисиця. А, Сорока-бiлобока? Як живеш, що нового чути  в нашому лiсi?

Сорока. Новин багато. Стре- ке-ке-трек.

Лисиця. Багато? Розкажи, голубонько! Я дуже люблю слухати  новини.

Сорока. Та от, остання новина. Засць-Чорновухий знайшов якусь книгу i хоче й повернути, але не знає кому. Ось i об’яву написав. Читай!

Лисиця. Х-х-т-о... Щось я погано бачу, окуляри забула вдома. Прочитай менi, голубонько.

Сорока (читає). Хто загубив книгу, хай прийде по неї  за такою адресою. «Три берiзки, два сучки, спитати Зайця-Чорновухого».

Лисиця. Ага, це добре. Зараз пiду i заберу в нього книжку. (пішла повертається.) А де це є три берiзки, два сучки?

Сорока. Пiдеш по цiй дорозi, потiм праворуч, потiм лiворуч, а потiм все прямо i прямо.

)Iисиця. Спасибi, ха-ха-ха, зараз обдурю його. Ха—ха-ха! Книжечка буде мосю.

Сорока. Полечу, побачу, що буде далi. Стре-ке-ке-трек.

Завiса.

Дiя друга

 

Галявина в лiсi. Ростуть три великi берiзки з довгими сучками.

Хатинка зроблена з лiсового матеріалу. Бiля неї на городi порається.

Зайчиха. Спiвае.

Зайчиха.

На городi я Працюю,

Сил своiх я не шкодую,

Ах, ах, ох, ох,

Буде рiпка i горох.

Кожен кущик пiдгортаю,

Кожен день я поливаю,

Ах, ах, ох, ох,

Цибуля буде i горох.

Щось хмарилось, хмарилось, а дощу все немас. Куцохвостику! Принеси менi, будь ласка, ще води. Треба огiрочки полити. Вони дуже лiоблять, коли х щедро поливають.

Куцохвостик. Мамо, мо лаiтки не хочуть працювати. Зайчиха. А що ж твоi лагiки хочуть?

Куцохвостик. Вiдпочивати, гратись, танцювати! (Танцюс, наспiвуючи.) Ах, ах, ох, ох, морква буде i горох.

Зайчиха. А лапки хочуть тримати, щоб потiм з’сти: морквинку, калустку, огiрочки?

Куцохвостик. Ще б пак! Вони ж такi смачненькi!

Зайчиха. А для того, щоб сти смачненько, треба попрацювати

гарненько. Ось цю частину грядочки я поллю, а цю — ти. Гаразд? Ану, кто швидше i краще поллс?

Куцохвостик. Я швидше, я краще. (Побiг та принiс вiдро з водою.)

Зайчиха (иiдбадьорюе). Нi, я краще, нi, я швидше! (Спiваюлiь i поливають.)

Зайчиха. На городi ми працюсмо,

Куцохвостик. Сил своiх ми не шкодусмо! Разом. Ах, ах, ох, ох, буде морква i горох! (2 рази)

Куцюхвостик. Кожен кущик пiдгортасмо!

Зайчиха. Кожен день ми поливасмо. Разом. Ах, ах, ох, ох, капуста буде i горох!

Куцохвостик. Мамо, дивись, татко повертасться! Що це вiн таке несе? Татко! Татко!

Зайчиха. 1 справдi, татко щось велике принiс. Ану бiжи, Куцохвостику, допоможи, швидше!

Куцохвостик иобiг. Зайчиха порапяься, прибирас. Входить Заець та Куцохвостик.

Зайчих. Начебто книжка якась.

Куцохвостик. Таточку, покажи скорiше, що це за книжка!

Заець. Тримай, тримай, так...так. Фу-у, ну й важка. Почекай, синку, не лiзь, бо порвеш!

Зайчиха. Що це за книжка? Де ти и взяв?

Засць. Розумiсш, iду я лiсом, коли чую, бiля старого дуба щось шелестить, я думав, що то лисиця до мене пiдкрадасться, а то листочки вiд книжки вiтер трiпоче. Пiдходжу ближче, дивлюсь, книжка лежить. (Звертасться до сина.) Синку, не чiпай, порвеш!

Куцохвостик. Таточку, любесенький, дозволь подивитися!

Зайчиха. Ну, покажи вже, йому, що там.

Засць. Це ж не наша. Я зараз повинен написати ще двi-три об’яви, може, i знайдеться хазяiн.

Зайчиха. Та ще встигнеш! Покажи.

Засць. Ну, добре. Тiльки обережно. (Бере окуляри. Читвас.) «Украшськi народнi казки» (перегортас обкладинку).

Куцохвостик. Якi гарнi малюночки! Таточку, прочитай цю казочку. Будь ласка!

Засць. Яку цю? Ну, добре. 1 ти, Зайчихо, сiдай ближче, слухайте!

Можна читати, яку завго дно, небеличку казку. Музика,

змiна декорацiй, зимовi дерева.

 
Дитяча бібліотека ХХІ ст. це...