Володимиреччина - інвестиційно-приваблива зона, яка відзначається вигідним географічним положенням, розвинутою інфраструктурою транспорту і зв'язку, банківською системою, значним промисловим і будівельним потенціалом, резервами кваліфікованої робочої сили та управлінського персоналу, запасами природних сировинних ресурсів. Саме тут знаходяться два унікальних родовища високоякісних базальтів. Є значні поклади торфу, білого кварцового піску, глини, бурштину, міді.

 Привертає увагу й багатство рекреаційних ресурсів. На території району розміщено 6 об'єктів природно-заповідного фонду. Найбільшим об'єктом є ландшафтний заказник загальнодержавного значення - Рівненський природний заповідник загальною площею 8.2 тис. га, де знаходиться Біле озеро - вода в якому має великий вміст гліцерину. Район розташований в зоні надмірного зволоження. Основними джерелами водозабезпечення є річки Горинь, Стир та більш 10 озер і 14 рукотворних водойм. Площа лісів становить 100.6 тис. га, що складає 51.8% до загальної площі району. На території району нараховується 67 населених пунктів з чисельністю населення 60.7 тис. чол. В т. ч. сільського населення-48.6 тис. чол., міського - 12.1 тис. чол. Населені пункти об'єднані у 30 сільських і 2 селищні територіальні громади. На території району розташоване місто обласного підпорядкування - Кузнецовськ та одне з найбільших підприємств атомної енергетики України - Рівненська АЕС.

Славні історичні та культурні традиції краю підтримуються численними самодіяльними колективами: вокальними, драматичними, музичними та фольклорними, бібліотеками, музичними школами, любительськими об'єднаннями, клубними формуваннями.

 З 2010 року проводиться відкритий регіональний фестиваль "Бурштиновий шлях" в рамках проекту "Поліський трамвай"

 Пам'ятають в районі заслужену майстриню народної творчості України Ганну Леончук, відомих сучасних літераторів Михайла Дубова, Івана Катрука, Галину Гордасевич. З районом пов'язана творчість відомого класика польської літератури Юзефа Крашевського, письменників Ванди Василевської і Дмитра Фурманова. У смт. Рафалівці похований класик єврейської поезії Ошер Шварцман.

 В районі функціонують 12 духовних святинь, пам'ятники архітектури та культурної спадщини. Однією із духовних святинь Української православної церкви на Поліссі є Свято-Миколаївська церква с. Стара Рафалівка. Більше як століття промайнуло над цією церквою. Збудована вона нашими прадідами у ХVІІІ столітті як костел, являється єдиним у Володимирецькому районі пам'ятником архітектури дер­жавного значення і дивує нас сьогодні оригінальністю та своєю історією. За весь період свого існування церква ніколи не закривалась, в ній завжди лунала молитва. Завдяки цьому прихожани зберегли в тяжкі часи лихоліть духовні святині та історичні цінності. В храмі знаходиться багато архівних документів, літописів парафіяльного життя, офіційна документація та переписка. Цей історичний скарб дає нам можливість ознайомитись з історією побудови церкви, особливостями приходського життя, біографій отців-настоятелів.

Серед розкішних поліських краєвидів, у межиріччі Стиру і Горині з давніх-давен красується своєю охайністю і працелюбним привітним людом Володимирець - один з районних центрів Рівненщини. Селище, віддалене від обласного центру на 133 км в північному напрямку, за 20 км від найближчих залізничних станцій Антонівка та Рафалівка.

Антонівка – невелике село у Володимирецькому районі. Саме звідси починається найдовша діюча у Європі вузькоколійна залізниця «Антонівка-Зарічне» протяжністю 106 км. Збудували залізницю в 1905 році місцеві купці. Вона внесена в усі спеціалізовані міжнародні довідники, енциклопедії і є музеєм залізничної справи під відкритим небом.

Старенький міні-поїздок народ назвав «кукушкою» за специфічний звуковий сигнал. Цей диво-витвір ХІХ століття й досі «бігає» крізь ліси і поля, болітця і пригірки із Антонівки в Зарічне та із Зарічного в Антонівку.

Залізниця «Антонівка-Зарічне» є однією з трьох діючих українських вузькоколійок з пасажирським рухом. Дорога проходить через неймовірно живописні куточки незайманої природи, навколо тягнуться нескінченні ліси, болотяні нетрі, іноді між ними трапляються блакитні плеса озер, сині нитки річок, села чи маленькі хутірці. З вагонів видно окопи часів Другої світової війни.

Перетинає поїздок унікальний міст через річку Стир у селі Млинок. Це єдиний великий дерев’яний залізничний міст в Україні. Його довжина 153 м. побудували виняткову дерев’яну споруду ще у 1906 році.

В тихому мальовничому куточку старого парку Володимирця, серед високих акацій і вікових дубів,  притягуючи погляди перехожих,  стоїть величний панський маєток - колишня літня резиденція пана Фердінанда Красицького.

Маєток побудований у стилі «ампір» ще й нині вражає своєю величчю водночас простотою. А внутрішній фасад з колонами і терасою є окрасою всього будинку. Колони, наче ті вартові, стоять уже кілька століть під аркоподібним дахом. Є тут і підвал, до якого кажуть    старожили, прокладено підземний хід. Живописність і довершеність панському маєтку створюють могутні дуби та задумливі клени.

    Володимиреччина - край щедро обдарований блакиттю рік та тихими плесами дзеркальних озер і ставів. Одне з них - озеро Біле - воістину діамант Поліського біосферного заповідника, що знаходиться поблизу села Більська Воля. Найбільша глибина - 26м - досить значна для рівнинних водойм. З дна його б'ють теплі підземні джерела, отже і в люті морози дзеркальна поверхня води не буває повністю вкрита кригою.

   Завітайте на Володимиреччину і відвідайте нашу перлину - Біле озеро з його чистою лікувальною водою. Прислухайтесь до скрипу сосен, хвилювання очерету, гудіння вітру поверх води і ви обов'язково відчуєте неповторну і вічну мелодію природи, яка зливається з мелодією пісень, що лунають кожен рік на одноіменному молодіжному мистецькому соціально-екологічному фестивалі з 29-31 липня...

На земній кулі описано близько 70 видів молодильників, з них – на території колишнього Радянського Союзу. Ростуть на дні з прозорою водою. Озер на Поліссі багато, а молодильних селиться на одному з них - Воронківському.

Здійсніть подорож однією з найдивовижніших залізничних доріг нашої країни - найдовшою вузькоколійною залізницею «Антонівка - Зарічне» і вона приведе Вас у мальовничий куточок нашого краю - с. Біле, яке бавить відпочиваючих неповторною красою природи.

Тут Ви зможете відпочити, подихати свіжим повітрям, покупатися в озері, що в басейні річки Стир. Довжина озера - 1,5км, ширина - 0,54км, квадратна площа - 0,81 кв. км, глибина - 4м. Низовинний берег, піщане дно, живиться водами підземних джерел. А на березі озера, де розкинулись чебрецеві острови, де м'ята пахне духмяно, б'є срібне джерело . Вода там чиста - чиста. Ця вода - жива, помічна при недугах. Люди приходять набрати її для хворих. Вона освіжає, додає сили.