Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Шукаємо у нас
Сайт "Чомучка"
 
Лічильник
Користувачі : 3610
Зміст : 259
Посилання : 78
Переглянути хіти змісту : 2176660
Реєстрація / Вхід
На даний момент 74 гостей на сайті
Головна Віртуальна школа Історія виникнення м'якої іграшки

Історія виникнення м'якої іграшки

М'які іграшки - один з найпопулярніших видів дитячих іграшок. Вони викликають особливу ніжність і прихильність. Пухнасті, милі і добрі - м'які іграшки дуже подобаються дітям і навіть багатьом дорослим. Їх дарують на дні народження, ними прикрашають кімнату, та й просто - їх дуже люблять.

Коли ж вперше з'явилися м'які іграшки? Чи знаєте ви історію їх виникнення?

Історія м'якої іграшки почалася в 70-і роки 19 століття в Німеччині. Багато жіночих журналів у той час почали друкувати викрійки та поради щодо власноручного виготовлення м'яких іграшок. У 1879 р. мешканка німецького міста Гінген Маргарет Штайфф, з дитинства прикута до інвалідного візка, пошила кілька кумедних іграшок у вигляді звірів в якості подарунка для своїх племінників на Різдво. Іграшки страшенно сподобалися сусідам, і незабаром у Маргарет Штайфф вже було багато замовлень на виготовлення іграшок. Батько молодої рукодільниці відкрив невелику майстерню, в якій Маргарет та її сестри виготовляли м'які іграшки. Вже через кілька років майстерня перетворилася на фабрику іграшок «Steiff». Саме там в кінці 20-го століття "народилася" іграшка, яка згодом стала улюбленою у багатьох країнах світу. Це плюшевий ведмедик. Звичайно, ведмедів робили і раніше, але художник Ріхард Штайфф, один з племінників Mаргарет, придумав поєднати конструкцію м'якої іграшки та ляльки. У ведмежати, виготовленого за його ескізами особисто Маргарет Штайфф, передні і задні лапи рухалися на шарнірах.

У 1902 в США з президентом Теодором Рузвельтом трапилася історія, яка згодом привела до появи всім відомого ведмедика Тедді. Теодор Рузвельт був на полюванні у лісах на кордоні штатів Міссісіпі і Луїзіани. Але полювання не склалося, оскільки ведмедя знайти не вдалося. Щоб президент не засмутився, люди, що його супроводжували, наказали будь-що знайти ведмедя, доставити його на галявину і прив'язати до дерева, щоб президент ніби випадкоко побачив його. Теодор Рузвельт побачив ведмедя і, хоч і був пристрасним мисливцем, стріляти відмовився. Він обурився тим, що йому запропонували стріляти в беззахисного прив'язаного звіра і крикнув "Пощадіть ведмедя!". Історія потрапила в газету «Washington Post», і малюнок до неї вийшов дуже кумедним: художник намалював смішного ведмедика з круглими очима і великими вухами.

Американці перейнялися симпатією до свого президента за його порядний вчинок. А заодно і до ведмедів. Емігрант з Росії Моріс Міктом виставив у вітрині свого невеликого магазинчика іграшкового ведмедика, якого пошила його дружина зі шматочків тканини і набила тирсою, а поруч з іграшкою повісив вирізку з газети з історією про Рузвельта і ведмедя. Біля вітрини зупинялися перехожі і дивилися на іграшку. Багато хто хотів її купити, тож незабаром Роза і Морріс стали виготовляти іграшкових ведмедів на продаж. Кажуть, що, коли іграшка вже добре продавалася, Морріс Міктом написав лист Теодору Рузвельту і попросив дозволу назвати ведмежатко скороченим від Теодор ім'ям «Тедді». Президент такий дозвіл дав. Так в Америці з'явилася іграшка - ведмежатко Тедді (Teddy Bear). Незабаром Морріс Міктом відкрив іграшкову фірму "Ideal Novelty and Toy Co". Ведмедик Тедді користувався величезним успіхом. У 1903 році велика іграшкова фірма «Butler Brothers» уклала з Міктомом угоду про масове виробництво плюшевих ведмедів.

Зараз, в 21-му столітті м'яка іграшка залишається популярною як один з найяскравіших спогадів про дитинство. Сучасні м'які іграшки багато чому навчилися: вони вже і співають, і розмовляють, і танцюють. У Японії давно розроблені м'які іграшки, які повністю імітують домашнього улюбленця: кошеня чи цуценя. Але не це головне. Найважливіше - це та доброта і ніжність, яку дарує кожній дитині м'яка іграшка, і пам'ять про яку залишається на все життя.

 

 
Дитяча бібліотека ХХІ ст. це...