Коли достигають чорниці…

Фестиваль очима учасника

 Поліський червень традиційний на погодні вибрики:

то спекою обліпить сіножаті,то шаленими зливами(а то й градом!)прихилить зелень до землі.

Геть недоречні ці червневі жарти організаторам та ідейним натхненникам

регіонального відкритого етно-тур-фесту «Бурштиновий шлях», що відгомонів цьогоріч вже втретє на Володимиреччині.

Насиченість та різнобарвність триденної програми фесту не лишала місця для негоди,

тому  й, на превелику радість всіх,вона пішла геть з Володимиреччини в переддень подій.

Якби в суботу зранку прийшла думка зробити аерокосмічну зйомку Володимирецького району,то,напевно,подиву не було б меж: «всі дороги ведуть в Рим!»- ой ні ,всі дороги ведуть до Володимирецької зупинки «кукушки». З усього району,з віддалених і окружніх сіл тягнулись транспорти–«обози» з ярмарковим причандаллям та потенційними куренями, а за ними легковики,мікроавтобуси та автобуси з ,власне, учасниками фестивальної днини.

Під грамотним  керівництвом автора ,директора та , власне, господині фестивалю, Валентини Пінчук,начальника відділу культури і туризму Володимирецької РДА, велика та вже досвідчена минулими фестивалями команда аніматорів:працівників відділу культури і туризму,керівників клубних та бібліотечних закладів району а також багатьох волонтерів, всі фестивальні течії розходились в запланованих напрямках:ніяких інцидентів,непорозумінь чи скандалів,-механізм діяв злагоджено і чітко. Приїзджі колективи в телефонному режимі супроводились до Володимирця, де на них чекав супровід до фестивальної галявини.

Стартувала туристично-спортивна акція «100 км Полісся за 24 години» , щоб неспішно насолодитися всією красою майже первозданної природи та щирістю поліщуків, які на кожній станції гостинно зустрічали велосипедистів.

Вже з опівдня фестиваль загомонів по-справжьому: з’явились перші відвідувачі. Пішли перші ярмаркові торги.

А торгувати було чим,-від фабричних(або ,ну майже, фабричних) сувенірів до власноруч зроблених тут-же майстрами народної творчості виробів.Хтось  фестивалив  у нових постолах від Антона Швеця ,хтось весь день красувався у живому віночку з польових квітів від Балаховицької громади ,хтось смакував солодку вату,шашличок, юшку,вареники,перепічки… для повної картини треба окрема стаття на меню фестивалю. А що вже намиста було! А віночків! Зайдеш на територію ярмарку гостем непересічним з народно-вжитковим мистецтвом, а вийдеш справжнім українцем: в вишиванці,у віночку, в постолах,з крайкою та сопілкою,а в кишені зі шматком тут-же придбаного смаколика-мацика чи ковбаски «пханої пальцем» або й келишком-пляшчиною добротного самогону. А в душі повно вражень від почутого і побаченого…

Перший фестивальний день мав три відділення: розпочинали свято представники обласної та районної влади,гості,спонсори та меценати,а концертну програму «Бурштин - концерт»-гості з сусідніх районів, областей .На фестивальних воротах красувалась вишита карта району,по якій звивалась бурштинова гілка,що вказувала шлях «кукушки». Вона нікого не лишала байдужим, бо одних вражала дотошністю роботи, інших - цікавими місцями на карті,як от Воронківське і Біле озера, Луко з хрестами. Ще хтось шукав на ній свою малу Батьківщину  і фотографувався на згадку.

Друге відділення «Твої таланти бурштиновий краю» розпочав фольклорний блок народних аматорських колективів Володимиреччини, оригінально зрежисований Віктором Ковальчуком, заслуженим працівником культури України, вихідцем з Володимирецького р-ну. Саме програма другого відділення вкотре відкрила глядачам всю барвисту самобутність нашого краю від сценічного костюму « з бабусиної скрині» до автентичної пісні-танцю та троїстих музик, що з перших акордів потягнули ноги до танцю. Разом з тим більшість народних аматорських колективів Володимиреччини отримали переатестацію на звання «народний» від присутньої тут атестаційної комісії за головуванням начальника управління культури ОДА Ярослава Мельника . А невгамовні ведучі-провідниці Марійка з Анею запалювали і без того позитивний настрій затишної концертної галявини . Родзинкою став розіграш проданих сувенірних флаєрів  зі шматочком справжнього бурштину від спонсора, асоціації «Український бурштиновий світ».

А поза цим концертним світом вирував світ розваг для дітей в пересувному ігроленді «Станція Лісовика-Боровика» , в наметовому містечку, на смузі перешкод та в тирі від отамана «Босого» ДКТВ «Пагін». Черга шикувалась до входу в бурштиновий вагончик з одноіменною крамничкою, яка спокушала  намистом,кульчиками, браслетами з «сонячного каменю» .

Вже коли стомлене фестивальне сонце схилилось до обрію , вечір відпочинку

«Бурштинове відлуння» та виступи  професійних колективів Володимиреччини за участю місцевих вокалістів гуртував біля змонтованої в затишку сцени  бажаючих дати жару закаблукам.

Стомлені гамірною та велелюдною фестиною учасники: сільські голови ,завклуби, бібліотекарі, волонтери збирали пожитки , лаштуючись додому з думкою про прийдешній день.

Цікаво,що ніяких п’яних бійок чи «крутих розбірок»! Напевно фестивальний дух всеціло заполонив позитивом всіх без винятку. І той позитив лився рікою і на другий день на обох станціях, бо водночас на станції Володимирець святкували День молоді концертною програмою за участю вокальних, хореографічних та театральних колективів-учасників фестивалю, змагалися в словесних викрутасах КВНщики , кращі команди Рівненщини та молодіжні гурти,  а на станції Андруга продовжився фестивальний день програмами знаних в області колективів,  місцевих колективів та окремих виконавців… а придбані тут плетені коробки, кошелі і «гребінки» для чорниць( металічно-вічні,від дубровицьких майстрів!) ще не один рік нагадуватимуть вдалий відпочинок. І всі три дні (за словами  пастухів, що поблизу вузькоколійки пасли худібку) «Кукушка» їздила ,як самошедша, і тутукала раз за разом», возячи екскурсантів по запланованих маршрутах. А маршрут до Білого відкрив нову сторінку в розвитку села, бо й досьогодні «бурштинові» туристи смакують місцевими туристичними продуктами та насолоджуються відпочинком біля унікального озера.

Впродовж 23-25 червня відбувалися  екскурсії до музею «Історії вузькоколійної залізниці та Поліського краю» в с. Антонівка, Екскурсія від станції Володимирець гужовим транспортом вздовж вузькоколійної залізниці в напрямку 10-го км. (з зупинками в лісі для збору ягід, грибів, лікарських трав) до ставків (риболовля, майстер-клас з приготування рибної юшки), до лісу - збір ягід, грибів, цілющих трав, до  палацу  Красицького, Свято-Успенського храму селища Володимирець,районного історичного музею, піцерії «Кукушка»… Фестивальне життя вирувало і затягувало в цей животворний вир всякого,хто хоч «одним оком» забажав на нього глянути.

Зате на третій день ековарта мала не менше роботи ніж у фан-зоні в Києві, бо не всім вистачило гонору бути культурними на фестивалі, а оргкомітет падав з ніг  від утоми  збираючи речі та підводячи підсумки проведеного свята…

Таки ще всі цікавості й не описала, бо не скрізь встигла,але гостей було стільки, що, якщо всі поділяться враженнями,то вийде повна картина свята.

Отаке собі поліське Євро-2012!

Володимиреччині є чим поділитись,є чому навчити, є чим похвалитись,хоча й від недоліків не відмовляємось. Спробуйте на собі! В усіх районах є родзинки для організації фестивалів. Аби відвага та …кишеня широка.

І , як пишеться в казках: «…І я там була. І мед я пила. По бороді текло і в рот не потрапило…».

Тож дай Боже за рік діждати, щоб в здоров'ї на той рік святкувати!-кажемо всім гостям «Бурштинового шляху-3».

Людмила Босик