Вчитель  музики  -  Прокопчук  М.Ю.

Учні    6  -8  класу:

1.  Бабич  Ю.В.

2.   Бабич  А.В.

3.  Кошмак  М.Б.

4.   Оштук  Ю.А.

5.  Совгуть  М. В.

6.  Чирук  А. Ю.

7.  Шкіндер  В.А.

8.  Івашко  А.Л.

 

Усний  журнал:

«Моя  країна – Україна»

Презентація  усного  журналу  з  відеоматеріалами.

У статті 1 Конституції України записано: « Україна є незалежна, демократична правова держава».

Пісня : « Є  на  світі  моя  країна»

1  сторінка.  «Україна  -  моя  ненька».

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
Моя Батьківщина — це наша сім’я.
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Моя Батьківщина — це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля.
Що кожного з нас народила.

 

Погляньте на глобус. На ньому ви знайдете океани і материки. На материках є чимало різних держав, у яких живуть люди. Всі вони різняться між собою кольором шкіри і розрізом очей. Кожний народ має свою культуру і побут, свою мову, свої звичаї. Батьківщина для кожної людини, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона у кожного одна. Ми живемо в Україні, тому і називаємося українським народом

Кожна людина живе у селі чи у місті, і саме з цих маленьких місцинок складається наша велика Батьківщина, що зветься Україною. Чи знаєте ви, скільки людей проживає в Україні? (Близько 46 млн чол.) Для них Україна є Батьківщиною. Вони люблять її і будуть захищати в разі необхідності.

А тепер подивимося, з якими країнами межує Україна, тобто хто є нашими сусідами. (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.) Береги України омивають Чорне й Азовське моря. Неосяжні простори нашої Батьківщини. Є в нас багато великих річок: Західний Буг, Південний Буг, Дністер, Десна, а також сотні менших і зовсім маленьких. Є великі і маленькі озера з прозорою водою і тисячі джерел, що напувають нас живильною вологою. Надзвичайно чудова природа нашої Батьківщини!

Я люблю кожну квіточку в полі
І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.
І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль.
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль.
У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.

2  сторінка.  Державні  символи  і  обереги  України.

Тут ми дізнаємося про державні символи, про народні символи та обереги.  Ну хто цього не знає! Адже ми вчимося в школі і це відомо кожному школяреві. Є у нас, як і в кожної держави у світі, свій прапор — синьо-жовтий, свій герб — Тризуб, а також свій гімн

Звучить   Гімн  України.

А ще народ України має свої споконвічні символи. Спробуйте назвати їх. (Верба, калина, тополя, криниця, барвінок, груша).

Верба — журливе дерево, що низько схиляється до води. Воно схоже на долю нашого народу, територію якого часто завойовували загарбники, а народ змушений був терпіти і схиляти голову, не маючи сили відразу вигнати завойовників. І хоч народ наш терплячий, але він гордий і завжди, рано чи пізно, знаходив силу, щоб випрямити спину і підняти голову, щоб стати вільним і незалежним.

Вербу люди застосовували з лікувальною метою. Для того щоб очищати воду у водоймах, її садили по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць. І для чого тільки не використовував вербу наш талановитий народ! Навіть з вербовою гілочкою воду шукав і досить успішно! А навесні діти різні свищики робили. І хоча для опалення вона не годиться, бо погано горить, а більше тріщить, і тепла від неї мало, та вироби з верби сухі та міцні

Пісня  «Вербова  дощечка.

Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: по берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у вінок, ними лікували застуду та варили варення. А навесні в калинових кущах співали, не втихаючи, солов’ї. Навесні калина приваблювала своїми квіточками-віночками, а восени — червоними ягодами, що палахкотіли ясним вогнем у променях осіннього сонечка.

 

 

 

Пісня  про  калину.

 

Дуже часто струнких дівчаток порівнювали з тополею. Опоетизував її народ у своїх легендах і піснях. У казках злі свекрухи перетворювали своїх невісток у тополю. Її садили переважно обабіч дороги, очевидно тому, щоб здалеку було видно село, бо росте дерево дуже швидко. А найголовніше, мабуть, це те, що на високих тополях мостили свої гнізда лелеки.

А по землі стелився вічнозелений барвінок з блакитними, як небо, квіточками. Його люди любили за красу і невибагливість. Це символ вічного життя, любові, розлуки і пам’яті. Тому обвивали барвіночком хліб і коровай, вплітали його дівчата у вінок, садили, чи, може, він і сам виростав на могилах дорогих людей, як символ вічної пам’яті.

А криниця — це вічний символ життя, бо без води не можна прожити. Українці завжди селилися поблизу води. Тому до криниць в українців особливе ставлення — вони у нас скрізь прикрашені, гарно оформлені і зачинені, щоб вода була чистою і холодною. А ще навколо криниці люди садили квіти, вербу і калину, ставили лавочку, щоб відпочити. У кожній криниці вода особлива, має свій смак, не схожий на інший. У народі кажуть: «Не плюй у криницю, бо води доведеться напиться».

А ще у кожному дворі росла груша, бо як же без неї? Там діточки гралися, там і старенькі відпочивали, під грушею стояв стіл і лавки біля нього, щоб і повечеряти можна було всією родиною. А які смачні грушки достигали восени!

3  сторінка . Як  тебе  не  любити,  Києве  мій.

Столиця України – Київ. Київ – одне з найбільших та найкращих міст не лише України, а й усієї Європи. Місту понад 1500 років. Воно розташоване на обох берегах Дніпра –найбільшої річки України.
Наш Київ розіслався
На горах над Дніпром, 
Садами заквітався, 
Мов дівчинка вінком. 
Його побудували
Брати, батьки, діди
І славно захищали
Від лютої біди

Казка
Жили собі три брати – Кий, Щек, та Хорив. І була в них сестра Либідь. Брати ходили на полювання, ловили рибу, а Либідь, як наведе лад у хаті, сідала біля вікна, рушники вишивала та братів виглядала. Повертались вони завжди з повнісінькими кошиками риби, грибів і ягід. Усього в тім краї було вдосталь.
А почув про багату землю і красуню Либідь лютий триголовий змій. Налетів уночі, трьох братів залізними ланцюгами до трьох гір прикував. Красуні ж сестрі звелів негайно в зміїне царство збиратися.

Напружив Кий усю свою силу, розірвав залізні ланцюги. А тоді схопив величезного меча і проткнув зміїне серце. Та встигло триголове чудовисько випустити безліч вогняних стріл. Пронизали вони мужнього Кия, і впав він на землю мертвий.
Дуже побивалася за братом Либідь. Вона плакала день і день, тиждень і тиждень, рік і рік. Наплакала цілу річку. Пропливли по річці кораблі. Дісталися кораблі того краю, в якім жили брати.
Зійшли на берег люди, поставили свої житла. І виросло велике місто. На честь сміливого Кия назвали його Києвом. Річку назвали Либіддю, а три гори київські – Киявицею, Щекавицею та Хоревицею.
Сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою будинків і мостів. Головна вулиця Києва – Хрещатик.

Пісня  «Києве мій»

4  сторінка.  Найвідоміші міста  України .

Народні  обереги.

В Україні – понад тисячу міст. Великі міста – Київ , Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Миколаїв,Херсон. (показати на карті).
Відома Україна і маленькими містечками. У багатьох з них дуже давня й цікава історія

Я народилась в Україні
І почала життя своє.
Тут небеса високі й сині,
На що не глянеш — все моє!
Трава для мене зеленіє.
Для мене світлі дні ясні.
І сонце пестить та леліє,
Летять до серденька пісні.
Тут кожна квіточка співає.
Струмочок ніжно жебонить.
І краю кращого немає,
Де б я могла так вільно жить!

А дізнаємося ми з вами про народні обереги.

Народний оберіг — це предмет, що має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки. Вважалося, що річ, зроблена добрими руками і з добрими думками, мала магічну силу, яка захищала людину в найвідповідальніші хвилини и життя. Така річ оберігала від хвороб, ран, бід, від дурного погляду, від кулі на полі бою. А що ж було таким оберегом в українців?  Оберегами були, як правило, вишиті рушники, вишиті сорочки, вишиті мішечки для тютюну — табакерки, розшиті пояси і т. ін.

Вишиваючи будь-яку річ, мати, наречена або сестра з любов’ю та найкращими почуттями думала про свою найближчу людину, і та висока і світла енергетика передавалася на вишивану річ з кожним порухом голки. Тому і сорочка, і пояс, і рушник та й інші речі мали магічну силу.

І досі мати, проводжаючи в дорогу свого сина чи доньку, дарує вишитий рушник на щастя й на долю. Такий самий рушник стелять під ноги молодим, щоб довгою і щасливою була їхня життєва стежина. Часто мати вишиває синові сорочку, що слугує йому оберегом. Старі традиції знову повертаються, хоча і тривалий час їх не визнавали та вважали міщанством.

Пісня  про  рушник.

А ще оберегами слугують образи святих, що їх тепер часто вишивають, освячують і вішають у хаті, а раніше, та й нині, їх малювали. Хто такі святі? (Відповіді дітей.) Святі — це люди, що, за християнською релігією, провели життя у служінні Богові і яких після смерті церква визнала небесними заступниками віруючих. Як правило, ці люди жили лише самою вірою і зрікалися світського життя, часто їх переслідували і жорстоко карали, але вони не відмовлялися від Бога.

Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов’ю серця зігрівають —
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають.
Захищають від лиха й біди.
Й образи́, що на стінах у хаті,
Наставляють на істинну путь.
Українці, душею багаті,
Крізь віки у майбутнє ідуть.

Пісня «Моя  Україна, червона  калина».

1. сторінка. Природні  багатства  України.

Україна має чудові природні умови: найродючіші на планеті землі,густі ліси, безмежні степові простори, мальовничі гори. 

Багато річок є на землі. У кожної своя назва,своя вдача. Течуть вони повз села і міста, гордо несуть свою воду в далечінь. На території України протікає 73 тис. річок і струмків: 20 із них - завдовжки майже 100км, а 8 – понад 500 км, 3тис. озер, 80 водосховищ і 20 тис. ставків.
Найбільші річки України: Південий Буг, Псел, Дністер, Горинь, Десна, Прут, Сіверський Донець, Інгулець, Дунай, Тиса, Дніпро.
. Дніпро- найбільша річка України і третя за величиною в Європі.

Вона ділить країну на 2 частини. Дніпро бере початок в Росії, тече по Білорусії, а потім по Україні (показати на карті). Дніпр впадає в Чорне море. В давнину річка мала назви Славута, Борисфен. Довжина річки 2 285км. На півночі Волині в поліссі знаходяться Шацькі озера. Найбільше й найкрасивіше з них – Світязь. На півдні знаходяться Чорне та Азовське моря.

Святись  той  день  від  роду  і  до  роду

Святись  завжди  ота  прекрасна  мить,

Коли  в  устах  великого  народу

«Вкраїна  вільна!»  -  радісно  дзвенить

Мов  прихилився  обрій  враз  до  мене

І  сонце  золотавиться  на  нім.

В  цей  день,  такий  високий  і  натхнений,

Щасливий  будь  мій  український  дім,

Щоб  в  дома  цім  при  мальвах   і  лелеках,

Де  хилить  сонях  золоте  чоло,

Дзвеніла  пісня  радісно  і  легко

А  місця  смутку  в  нього  не  було,

Щоб  жив  народ  мій  вільно  і  багато,

Щоб  щастя  заврожаїло  без  меж,

Забудьмо  чвари!  Дай  же  руку, брате,

Бо  ми  з  тобою  українці  все  ж.

Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі! 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полю.

Пісня  «Ти  будеш  жити,  Україно!»