СПОНУКАЄМО ДІТЕЙ ДО ТВОРЧОСТІ (Посібник для вчителя)

 

Відділ освіти та виховання

Володимирецької райдержадміністрації

Методичний кабінет

 

СПОНУКАЄМО ДІТЕЙ ДО ТВОРЧОСТІ

 

(Посібник для вчителя)

2011 р.

Українська мова та література. Методичний посібник для вчителів.

Подерня Світлана Леонідівна – вчитель української мови та літератури

Біленської ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

Анотація: У посібнику подані матеріали, які мають на меті допомогти вчителю організувати роботу з обдарованими дітьми. При розробці уроків, що спонукатимуть дітей до творчості: написання віршів та творів.

Рекомендовано до друку шкільною методичною радою

(протокол №   від                    )

Рецензент: Окуневич А.О., вчитель української мови та літератури Біленської ЗОШ І-ІІІ ст.

Вступ

 

Поганий учитель подає істину,

гарний – вчить її знаходити.

А. Дістервег

 

 Уже давно спостережено, що хороший учитель передає свої знання іншим, кращий - учить, а найкращий — спонукає до творчості. Тому з моло­дими обдарованнями треба працювати так, щоб до­помогти їм розкрити свої творчі здібності, таланти.

В.Сухомлинський велику увагу в навчально-ви­ховному процесі приділяв творчості. У своїй книжці "Серце віддаю дітям" він писав: "Творчість відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дріма­ють джерела добрих почуттів". Педагог уважав, що поетична творчість - це найвища сходинка культу­ри мовлення, і намагався до творчої праці прилучи­ти кожного учня.

Освіта XXI століття — це освіта для людини. Її стри­жень — становлення і розвиток самодостатньої осо­бистості, яка вміє ставити і розв'язувати нові завдання в різних видах діяльності, а також готова до самореалізації виявлених обдарувань у сучасному соціумі. На сьогодні, в умовах стрімкого інформаційного розвит­ку в усіх сферах суспільства постала нагальна потре­ба у творчій, ініціативній, активній молоді, яка не лише буде спроможна віднайти своє місце в сучасному складному світі, але й сприяти його вдосконаленню. Ці положення закріплені в таких нормативних докумен­тах, як Національна доктрина розвитку освіти, Закон України «Про загальну середню освіту», Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Держав­ний стандарт базової і повної середньої освіти.

Майбутнє кожної держави — у руках юних обдарувань. Тому і в педагогіці, і в психології вивченню проблеми дитячої обдарованості завжди приділялось достатньо уваги . Так, ще Й.-Г. Песталоцці вважав, що навчання має забезпечити розвиток психічних здібностей учнів. А. Дістервеґ зазначав, що навчальний процес розвиває пізнавальні можливості учнів, сприяє формуванню  самостійності та ініціативи.

Неправильний підхід до талановитих дітей. Їх обож­нювання, на думку

А. Макаренка, мають негативні наслідки. Обдарованих дітей О. Захаренко називав «елітними», адже творчі працівники приносять країні на 90—95 % більший прибуток, ніж посередні. Отже, змалечку треба більшої уваги надавати талановитим і творчим дітям, розвивати їхні здібності. І тоді, вважав Олександр Антонович, дитяча душа заспіває, забри­нить струнами серця. Але за однієї умови: дорослі (батьки, вчителі) неодмінно мають впізнати дар Божий і всіма силами сприяти його розвитку. Інакше існує великий ризик підштовхнути дитину до антисоціальної поведінки, що є виявом протесту проти невизнання, ігнорування.

У психології виділяється кілька типів, індивідуаль­ної обдарованості: раціонально-розумовий,образно-художній,раціонально-образний, емоційно-чуттєвий. Аксіоматичним можна вважати твердження про те, що природні здібності й обдарування має кожна дитина, та на певному етапі вони мають професійно коригуватися вчителем, який і покликаний закласти підґрунтя творчого розвитку вихованця, визначити необхідне спрямування цього процесу. Робота вчителя — багатогранний, складний і непередбачуваний процес. Робота ж із обда­рованими дітьми вимагає від педагога виконувати свою  роботу з префіксом «най».

Ідея досвіду полягає у комплексному підході до органі­зації роботи з обдарованими дітьми, використанні інноваційних технологій, орієнтації на особистість учня, у формуванні успішного учня, а отже, успішної особистості в майбутньому.

Мета — створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації обдарованої дитини, вихо­вання людей, здатних ефективно працювати й навча­тися протягом життя, оберігати й примножувати, цін­ності національної культури та громадянського сус­пільства.

Завдання:

- виховання особистості, яка усвідомлює свою належ­ність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

- формування в учнів сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і   навичок самостійного науко­вого пізнання, самоосвіти й самореалізації особис­тості;

- підготовка конкурентоспроможної, здатної до твор­чої праці особистості.

Обдарованість — це наслідок поєднання трьох якос­тей: інтелектуальних здібностей, творчого підходу та наполегливості. Відтак метою навчання та виховання є плекання особистості, яка б гармонійно поєднувала в собі одночасно всі три зазначені характеристики. Раннє насичення інформацією дитини може призвести до пригнічення творчих здібностей. Якщо ж посилено гратися з дитиною в різноманітні розвивальні ігри, може трапитися, що дитина не спроможна буде здійс­нювати самостійну вольову діяльність. Тому правиль­ним, на думку Г .В. Апостолсвої, потрібно вважати таке виховання та навчання, яке відповідає віковим особ­ливостям дитини, спирається на розуміння її індивіду­альності та повагу до її неї, право на свободу пошукової діяльності й мислення особистості.

Обдаровані діти виявляють себе ще в початкових кла­сах. Важливо помітити, максимально розкрити їхній потенціал. Такі діти мають, на наш погляд, важливу рису - пізнавальний інтерес, бажання знати не лише факти, а й причини. Утримати інтерес дитини до предмета досить важко, але ще важче - сприяти розвитку природної обдарованості дитини, формуванню само­достатньої творчої особистості.

Робота з обдарованими дітьми, вважаю, повинна проводитись у різних формах: на уроках, на факульта­тивних заняттях, на заняттях олімпіадної групи, під час засідань секцій шкільного наукового товариства, на індивідуальних заняттях. У своїй роботі використовую проблемний, частково-пошуковий, дослідницький методи та метод проектів.

Навчання талантів завжди було індивідуальним: Робо­та з талановитим школярем передбачає, що навчальна група є кількісно невеликою, при цьому прийоми навчання можуть бути різноманітними. Така форма на­вчання полегшує пристосування до особливостей учня і сприяє розвитку в нього самостійності. З огляду на це з учнями, що мають творчі здібності, ми працюємо переважно індивідуально (написання художніх творів, декламація). Крім обов'язкових уроків зв'язного мов­лення, запроваджуємо індивідуальні творчі завдання.

 

Використання елементів віршування в роботі з обдарованими дітьми.

Роботу з творчо обдарованими дітьми слід про­водити за окремими методиками, у цілісній системі. Хочу ознайомити колег із  комплексною програмою розвитку літературних здібностей учнів 5-го класу. Підрозділи програми мають назву, яка пояснює їхній зміст. Розділи розміщуються один за одним у певному порядку й показують послідов­ність етапів роботи з учнями. Опрацювавши ма­теріал одного розділу, можна переходити до наступ­ного; час роботи ми не визначали, оскільки вчитель має враховувати творчі можливості та літературні здібності свого контингенту дітей.

Кожен із розділів містить теоретичну й практичну частини. Теоретичний матеріал охоплює оптималь­ний мінімум і викладається в доступній, зрозумілій формі. Практична частина складається із завдань, які поступово ускладнюються.

Розділ І. Рима.

Теорія

Велике значення у віршуванні має кінцівка віршових рядків від останнього наголошеного складу, або клаузула (від латин, clausulaзамк­нення). Коли клаузули двох або кількох рядків збігаються, вони називаються римою.

Рима — це співзвуччя в закінченні віршових рядків.: Вона утворюється збігом останніх наголо­шених складів разом із ненаголошеними, які ідуть після них.

Практика

На першому етапі роботи виконуються вправи, що допомагають дітям зрозуміти поняття рима і сприяють виробленню навичок  римування.

Вправа 1. Гра "Луна".

Ідея: луна повторює слова або закінчення їх. Нехай і діти будуть трохи схожими на луну, що недочуває і змінює слова, залишаючи правильними лише закінчення.

Опис: учитель називає слово; діти, як луна, називають інше, що римується з ним.

Зразок: сонечко віконечко, жити - радіти, калина - дівчина, діти - квіти, крок - урок, коса -роса, рід - плід, сім'я - ім'я, сніжок - пушок...

Вправа 2. Гра "Джерельце".

Ідея: як слова паруються при римуванні, так і ведучий повинен знайти собі пару.

Опис: діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. "Джерельце" має пробігти попід рука­ми, ухопивши з собою того, хто перший добере ри­му до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає "джерельцем". Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

Вправа 3. "Хто останній?"

Ідея: поповнити ряд слів для римування.

Опис: до запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово зву­чить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хма­ринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - та­то, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...

Теорія

Розрізняють рими точні і неточні. У точних римах усі звуки віршового рядка збігаються: коні - поні, мир - кумир. У неточних римах збігають­ся не всі; звуки: хатини - єдине, поет уперед.

Практика

Вправа 1. До поданих слів доберіть рими і згру­пуйте пари таким чином: пари з точною римою і па­ри з неточною римою.

Зразок:

віченьки - ніченьки

віки - маяки           } точна рима

ніч-річ

багато - втрата

кава - казала            } неточна рима

виріс - можливість

Такі вправи можна практикувати на початку кожного заняття як хвилинку-розминку.

Розділ II. Будівельник.

Пропонуємо дітям уявити себе будівельниками поетичних рядків. Як стіна вимуровується з цегли­нок, так і віршові рядки складаються з певного "будівельного матеріалу" - слів.

Практика

 

Ідея: «побудувати» віршові рядки поезії І. Бердника

Опис: будь – яку кольорову листівку розрізати на частини зі словами вірша, виділивши римовані слова.

Зразок:

А без

пісні

не буває

сонця,

А без

сонця

не буває

цвіту,

Хто

забуде

материну

пісню,

Той

сліпий

блукатиме

по світу.

 

Примітка. Малюнок на звороті листівки убезпе­чить від помилки або стане в пригоді під час перевірки , завдання. Працюючи з кольоровими листівками, учні не тільки виділяють слова-рими, а й звертають увагу на тип римування.

Теорія
Римування залежить від розташування рим. Воно буває суміжним, коли римуються два су­міжні рядки, перехресним, коли римуються перший і третій, другий і четвертий рядки, та кільце­вим, коли співзвучні перший і четвертий, другий і третій рядки

Приклади:

Суміжне римування - ААББ

Україна моя починається      А

Там, де туга моя кінчається, А

Край дороги, як пісня чаїна,        Б

Починається Україна.           Б

П.Осадчук
Перехресне римування - АБАБ
Кохаю край наш дорогий,     А

що зветься Україна.              Б

Вітчизні хочу я своїй          А

зрости достойним сином.     Б

В.Коломієць
Кільцеве римування - АББА
Весна прийшла у кожен дім!         А

Співають тепер всюди            Б

Про сонце й щастя люди, - Б

Так радісно усім.                    А

Ж.Шевченко

Практика

Вправа 1. На картці записано строфу, розбиту на окремі слова. Треба повернути їй первісний ви­гляд, беручи до уваги слова-рими. Їх учні мають відшукати самостійно. Аби їм легше було відшу­кати співзвучні слова, можна додати схему риму­вання.

Картка 1. ААББ

Дитини, є, у, кожної;

єдина, матінка;

та, що, нас,і, дбає, любить,

розуму, навчає;

Відповідь

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Л.Полтава

Картка 2. ААББ

Дитини, є у кожної;

сиротини, навіть;

мати, солов’їна, наша;

рідна, Україна;

Відповідь

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Рідна мати солов’їна –

Рідна Україна.

Л.Полтава

Картка 3. АБАБ

Федько, голова, розумна;

робить, все, а, недбало;

зуби, крізь, він, слова, цідить;

говорить, попало, як;

 

Відповідь

Федько - розумна голова,

а робить все недбало.

Крізь зуби цідить він слова,

говорить як попало.

Д.Білоус

Розділ III. Кмітливий будівельник.

Учні мають зрозуміти, що, подібно до того, як і будівельній галузі запорукою міцної й красивої споруди є правильно дібраний будівельний матеріал, у поетичній творчості успіх залежить від вдало дібраного лексичного матеріалу. Адже головне, щоб і перше, і дру­ге служило людям, приносило радість. Тому у віршах велике значення має не тільки рима, а й образність, змістове наповнення. Бо що то за вірш без ідеї, глибин­ної думки, яскравих образів? Пустодзвонство.

Практика

Вправа 1. Гра "Нісенітниця".

Ідея: навчити сприймати зміст поетичного тво­ру й розуміти його.

Опис: знайти нісенітницю і зредагувати вірш.

 

Картка 1

Лікар булки випікає,

Пекар хворих оглядає,

Комбайнер вірші складає,

А поет врожай збирає

Зміна слів

пекар

лікар

поет

комбайнер

Картка 2

Волосся батько заплітає,

А Юля цвяхи забиває,

Юрасик посудом гримить,

Матуся в люльці мирно спить.

Зміна слів

Юля

батько

матуся

 

Юрасик

Вправа 2. «Хлопчик – шкода».

Ідея: хлопчик – шкода зіпсував гарні вірші свого товариша, додавши зайвий рядок.

Опис: учні мають вилучити з вірша зайвий рядок.

Картка 1

Я вибіг вранці на поріг

Й побачив всюди білий сніг,

Побачив кремовий пиріг.

Як довго я чекав на нього:

Санчата ж просяться в дорогу.

Відповідь

Я вибіг вранці на поріг

Й побачив всюди білий сніг,

Як довго я чекав на нього:

Санчата ж просяться в дорогу.

 

Картка 2

Нас в школі вчителі навчають:

Молодші старших поважають,

А старших менші ображають.

Скоріше нам би підростать,

Щоб нас могли теж поважать,

Щоб ми могли теж ображать.

Відповідь

Нас в школі вчителі навчають:

Молодші старших поважають,

Скоріше нам би підростать,

Щоб нас могли теж поважать,

 

Розділ IV. Творець.

На цьому етапі діти мають виявити якомога більше фантазії й уміння. Треба починати творити! Проте на перших порах їм потрібна вчителева допо­мога. Як будівельники спочатку закладають фунда­мент, а потім уже зводять дім, так і ми повинні до­помогти учням "збудувати" їхній майбутній витвір. Фундаментом, тобто основою, будуть слова-рими.

Практика

Вправа 1.

Ідея: наблизити дітей до самостійної поетичної творчості.

Опис: учні мають скласти вірш, використовую­чи слова-рими (за схемами ААББ, АБАБ).

Примітка. Спочатку можна давати пари слів, які викликатимуть певні асоціації, далі ускладнити завдан­ня, запропонувавши слова, які рідше пов'язуються тек­стом.

Картка 1

…сонечко

…віконечко

…спати

…вставати

 

Відповідь

Усміхнулось сонечко

У моє віконечко.

«Годі,- каже,-спати.

Час уже вставати!»

 

Картка 2

…пісенька

…виднокраю

…радісінька

…вітаю

Відповідь

Лине моя пісенька

Аж до виднокраю.

Я рада - радісінька,

Сонечко вітаю.

 

Картка 3

…хати

…мати

…казку

…ласку

Відповідь

Наче сонце, коло хати

Виглядає мене мати.

Чорнобривцям каже казку,

А мені дарує ласку.

 

Картка 4

…малята

…багато

…радіти

…любити

Відповідь

Поспішають до школи малята,

Щоб навчитись, пізнавати багато,

Будуть мріяти, будуть радіти,

Будуть рідну Вкраїну любити.

Вправа 2.

Ідея: ускладнивши завдання, дати більший простір дитячій фантазії.

Опис: подана одна пара слів-рим, другу пару діти добирають самостійно; визначають також схе­му римування.

Розділ V. Чарівник.

Крок за кроком наші діти наближаються до справжнього дива. Вони й самі не помітили, як ста­ли майже чарівниками. Як чарівники за допомогою диво-палички змінюють світ, наші плеканці можуть помітити щось незвичайне, оприявнити його в ху­дожній формі. Тільки в них немає чарівної палички! Не біда. Адже в них є чарівний поетичний дар.

Практика

Вправа 1.

Ідея: передати зміст прочитаного віршованими рядками.

Картка 1

Коли мені сумно, я починаю співати.

Відповідь

Коли сумно, коли важко,

Коли гірко на душі,

Я співаю, наче пташка,

Наче пташка навесні.

 

Картка 2

Весна зазирає в моє віконце, переповнюючи мене гарними почуттями.

Відповідь

Весна зазирає в віконце моє,

Промінчиком сонця вітає мене,

Наповнює серце весняним теплом,

В душі проростає, любов’ю, добром.

 

Картка 3

Для мене все важливо: і мама, і Україна, і народ.

Відповідь

Я – мамина гілочка – квіточка,

І я, як вона, - україночка.

Народ мій – велика родина моя.

Ми разом навіки : Вкраїна і я.

 

Розділ VI. Мислитель.

Про що чи про кого писали наші найкращі поети? У чому чарівність їхньої мови? Які цікаві слова-рими в їхніх віршах? Які образи створюють, аби передати свої думки й почування? Ці та багато інших запи­тань можна розглянути, аналізуючи твори укра­їнських поетів. Адже такий різновид роботи не тільки навчить їх працювати зі словом, а й розши­рить кругозір, збагатить духовно, спонукатиме до самовдосконалення.

Практика

Опрацювавши вірш певного автора, можна запро­понувати дітям спробувати ті самі події чи почуття відтворити крізь призму свого поетичного бачення. А далі - творити власну поезію. Роль учителя - нади­хати юних поетів, допомагати знайти потрібне слово, риму, яскравий образ тощо. Дуже важливо опрацьо­вувати з дітьми їхні вірші, аналізувати, вдосконалю­вати їх, ознайомлювати з найкращими зразками ук­раїнської та зарубіжної поезії. Можливо, хтось спро­бує свої сили і в перекладацтві.

Поступово опановуємо з дітьми різні поетичні жанри. Приділяємо увагу вивченню тропів, поетич­ного синтаксису, звукових засобів поетичної мови, ритмічної організації поезії, видів строф і рим. Го­ловне - щоб учитель мав багату й чулу до краси ду­шу і внутрішню потребу збагачувати дітей. Хай же щастить усім нам на нескінченному шляху твор­чості й пізнання.

 

Поетична стежинаВчимося віршувати»

Мета. Ознайомити учнів із способами написання віршів, дати поняття про

риму, звукопис, порівняння та інші художні засоби. Виховувати

інтерес до віршування.

Клас поділено на 2 групи, кожна має свою назву та девіз.

 

Команда 1. Юні поети

Девіз. Чесно будем ми змагатись,

Щоб навчитись віршувати!

 

Команда 2. Фантазери.

Девіз. Любим ми фантазувати,

а також вірші писати.

Урок – змагання проходить на вулиці. Вчитель на власний розсуд розміщує поетичні зупинки. За кожною зупинкою закріплений старшокласник. Команди отримують план маршруту, згідно якого діти відвідуватимуть зупинки, та листи успішності. В них буде записано бали отримані командою на кожній зупинці.

І. Слово вчителя.

- Діти, ви любите слухати і самостійно декламувати вірші? Ми ще з дитинства знаємо багато віршів про тварин та рослин, про маму і школу, а сьогодні продовжимо їх вивчати.

Вірш написаний доладу, приємно читається і легко запам’ятовується. Писати може кожна людина, але щоб в неї добре виходило, потрібно вчитися це робити. Я впевнена, що вірші навчаться писати не один – два учні, а всі в класі. Є така приказка «Не святі горшки ліплять». Отож і вірші писати ми навчимося.

Тож будьте уважні, не пропускайте жодної зупинки, бо нова зупинка – новий «секрет» віршування.

Зупинка 1.

Складно – нескладно.

Рима, це коли два слова схожі за звучанням і часто закінчуються однаково. Ваше завдання до кожного слова підібрати слово яке римується.

(За кожну підібрану риму команда отримує 1 бал ).

Картка 1

вода

робота

лисичка

роса

зірка

Відповідь

руда

марнота

сестричка

коса

мірка

Картка 2

мама

сонечко

весна

гірка

донечко

Відповідь

піжама

віконечко

красна

нірка

сонечко

 

Зупинка 2.

Звукозапис.

 

На цій зупинці ви дізнаєтеся про новий «секрет» віршування. Це – звукозапис. Діти, я буду читати вірші, а ви відгадайте, про кого в ньому говориться. (За кожну відгадану загадку команда отримує 2 бала).

1.Що за крик, біля води?

Ква-су, ква-су нам сюди.

Ква-су, ква-су, просто-ква-ші,

Нам вода набридла наша.

(Жабки)

2.Не дзичу, коли сиджу.

Не дзичу, коли ходжу.

Не дзичу, коли труджусь

А дзичу, коли кручусь.

(Бджілка)

3.- Кар-караул! Картину вкрали!

Раптом пташка закричала-

І картину, і картон,

І смачненький ма-ка-рон!

(Ворона)

 

4. Друг у мене є Тимур.

Він говорить: мур-мур-мур.

Любить вилізти на мур.

І хвалитись : «Я – Тимур!»

(Кіт)

Зупинка 3.

Порівняння та художні засоби.

А зараз, діти, уявіть себе поетами, яким треба дібрати порівняння, щоб написати вірш.

(Команди отримують картки, де потрібно закінчити останні рядки, добираючи слова в риму. Правильно підібрана рима – 5 балів).

 

Картка 1.

У небі темнім місяць повний,

Пливе мов у річці срібний…

Відповідь

човник

 

Картка 2

Ось пливе легка хмаринка,

Ну справжнісінька…

Відповідь

пір’їнка

 

Картка 3

Настала казкова нічечка,

І річка стала як…

Відповідь

стрічечка

 

Картка 4

Ой який у нас метелик!

Подивіться, діточки,

Він літає, в небі грає,

Крильця наче…

Відповідь

квіточки

Зупинка 4. Ми поети.

Ви вже знаєте всі секрети віршування, зараз ми перевіримо як ви їх запам’ятали. Ви отримуєте опорні слова, за якими потрібно написати вірш.

(За складений вірш, що римується команда отримує 10 балів).

Картка 1

Сонечко, прокинулось, віконечко, всміхнулось, світло, тепло.

Відповідь

Прокинулось веселе сонечко,

Принесло світло і тепло.

Воно всміхнулось у віконечко

І радісно мені було…

 

Зупинка 5. Творча.

Ось і дійшли ми з вами до останньої зупинки у нашій поетичній стежині. І от настав час найголовнішого та найвідповідальнішого моменту: написати рядки за поданим початком.

Пригріва весняне сонце,

В рівчаках біжать струмки.

……………………віконце,

………………………..ластівки.

(Наступні рядки вірша діти складають самостійно. Завдання останньої зупинки творче, тому його оцінює журі, вчителі мовники. Максимальна кількість балів за останню зупинку 12).

Додаток 1.Лист успішності.

Назва зупинки

Кількість балів

Підпис

1

Складно – нескладно

2

Звукозапис

3

Порівняння та художні засоби

4

Ми поети

5

Творча

Система роботи над творами.

 

 

Дитина навчиться складати твір тільки

в тому разі, коли кожне слово – як готова

цеглина, якій заздалегідь приготовлене місце.

В.Сухомлинський

 

Твори, якщо під ними розуміти вправляння

в мистецтві слова, мають стати головним занят-

тям на уроках рідної мови, але вони мають бути

справді вправами, тобто самостійними зусиллями

учнів висловити усно або на письмі свою самостій-

ну думку, а не зшиванням чужих фраз.

К.Ушинський

Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі на певну тему. Твір надає широкі можливості для самостійного творчого виявлення зв'язного мовлення учня, але одночасно й можливість обійти прогалини у своїх знаннях і навичках з орфографії та пунктуації.

Робота над твором, тобто вироблення навичок самостійно, у зв'язній формі, логічній послідовності викладати думки на певну тему, передбачає оволодіння таких умінь:

1) розкривати тему й основну думку;

2)збирати й систематизувати матеріал, що забезпечує оптимально можливу якість твору за змістом і формою, розвиває творчу активність учнів, готує їх до складання анотацій, рефератів тощо. Збір, відбір і сис­тематизація матеріалу безпосередньо пов'язані з умінням спостерігати навколишню дійсність, розкривати зміст картини, працювати з книгою та довідковою літературою;

3)будувати твори в певній композиційній формі з урахуванням типів і стилів мовлення, способів викладання думок;

4)правильно, чітко, виразно висловлювати свої думки;

5)удосконалювати написане. Перший (чорновий) варіант твору, як правило, за якістю не найкращий, він не розкриває потенційних можливостей учня. Цей варіант учні редагують, часом перебудовують композицію; усувають зайве, додають потрібне, виправляють неточності й помилки.

Навчити дітей писати твір – досить складне завдання, навіть якщо дитина є обдарованою, потрібно прикласти чимало зусиль, щоб виплекати ті вміння та направити їх у правильне русло. Дитина - немов пагінець квітки, який щойно прорізався, а завдання вчителя доглянути його, виростити, пройти непростий шлях до того часу, коли він пустить перший листочок, коли на ньому зацвіте перша квіточка, а дитина напише перший самостійний твір. Це і буде найвища пошана вашій праці, найбільший плід вашої роботи.

Написання твору—дуже складний процес творення, бо це резуль­тат співпраці вчителя та учня. Ще він потребує великого психологічного напруження та вміння долати стрес.

А кожному учневі хочеться написати його якнайкраще.

Що ж робити для того, щоб учень навчився писати  відповідно до орфографічних та стилістичних норм, грамотно оформлювати свої думки, а головне  виконати основне завдання цього виду зв’язного мовлення?

Хочу ознайомити колег із системою вправ, які допоможуть навчити дітей писати їх власні, неподібні на інші твори.

Твір не такий страшний звір

1.Я і твір.
Готуючись до написання твору, слід виробити систему дій, рекомендацій, запропонувати ряд пам'яток. Заключним етапом тренінгу може стати підсумкове завдання – написати пробний твір.

2. «Вибери мене!»

Не дивуйтеся! Цьому короткому етапові варто присвятити увагу під час підготовки до контрольної роботи. Без цього вміння не зможете повною мірою мобілізувати себе для доступної роботи. З цією метою проведіть рефлексію (самоаналіз), ставлячи собі такі запитання:

—Я знаю матеріал?

—Мені цікава ця тема?

—Чи є у мене досвід у написанні творів за таким матеріалом?

—Чи відповідає мій стиль обраній темі?

—Чи посприяють роботі мій характер і настрій?

—Чи встигну я вчасно дописати твір (чи не заскладна для мене обрана тема)?

3. «Думай, думай ... думай!»

Якщо усвідомлений вибір теми забезпечить емоційне піднесення, цікавість до роботи, то прискіпливе обдумування допоможе уникнути прикрої оцінки вчителя: «Твір не на тему».

Що значить обдумати тему?

1.Проаналізуй кожне слово у формулюванні теми, з'ясуй, якщо в цьому є потреба, лексичне значення.

2.Визнач, яке з них уміщує в собі основне зерно теми.

3.Якщо тема сформульована цитатою (рядками із тексту — прозо­вого чи поетичного), то зверни увагу: чи є там роз'яснення, чи лише прізвище автора.

4.Якщо тема розпочинається «Моє ставлення...», «Мої роздуми...», то в ній має бути елемент самоаналізу.

4. Еврика!

Сутність теми та про що писати ми з'ясували. Знаходження ІДЕЇ — це наступна сходинка логічних операцій, які маєте проробити:

1. Яку думку необхідно довести?

2. Чому цю? А може, іншу?

3. Отже, ... (формулюємо знайдену ідею для заголовка основної частини твору). Наприклад, візьмемо такі теми:

  • •Трагізм роду Половців за романом Юрія Яновського «Вершники».
  • •Невмирущість духовної краси за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».

• «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...»
Завдання

У кожній із цих тем можна знайти по декілька напрямків. По­міркуйте, як можна розвивати подані вище теми. У кожній із них виберіть напрямок, який вам найбільш близький і, виходячи із цього вибору, сформулюйте ідею твору. Запишіть знайдену ідею чітким формулюванням, яке можна буде використати для назви другого пункту плану.

Напевно, ви ставите запитання: «А коли ж будемо складати план? Чи не досить розмірковувати?»

Наша робота дарма не пропаде. По-перше, роздуми вже готують структуру майбутнього твору і можуть стати його частиною. По-друге, ми немало зробили і для плану, але перед його складанням варто по­працювати над матеріалом до майбутнього плану. Як? Це предмет нашої наступної розмови.

5. Шукай і знайдеш

Щоб твір не набув поверхового характеру, необхідно знати і вміти, як дібрати до нього матеріал:

1. Подумки перегорни сторінки роману (а якщо пишеш удома, то не тільки подумки).

2. Відбери сцени, які безпосередньо пов'язані з основним «зерном» теми.

3. Уточни лексичне значення слова чи поняття, яке має бути до­ведене, розкрите у тексті.

4. Вичлени аргументи, деталі для доведення думки.

Якщо тема твору на зразок «Образ України в поезії Володимира Сосюри», то ще варто врахувати і такі моменти:

1. Розмірковуючи над темою та визначаючи ідею твору, необхідно дібрати 4—6 поезій, у яких домінує думка, що доводитиметься тобою.

2.Добираючи поетичні твори, зважай і на те, наскільки вони близькі чи улюблені. Це допоможе тобі у створенні позитивного настрою під час написання творчої роботи.

А якщо тема ще ширша, то добір слід проводити ще прискіпливі­ше, наприклад, до теми «...Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе» (за творчістю українських письменників).

Тут ще враховуємо і те, що мова може йти про великі прозові по­лотна чи поетичні твори. Про останні дещо вже сказано. Варто зважити ось на що:

1. Необхідно обмежитися двома-трьома прозовими творами.

2. Для цього зупини свою увагу на тих, які більше суголосні твоїй душі, і, звичайно, якщо добре їх знаєш.

3.Виокрем у цьому творі епізод, який співзвучний обраній темі.

4. Розмірковуючи над епізодом, сформулюй його суть, його ідею.

5. А тепер розпочинай подумки аналізувати інші твори письмен­ників.

6. Роботу проводь не стихійно, а за компасом ідеї епізоду першого прозового (чи поетичного) твору.

Знайдені епізоди (приклади) допоможуть уточнити, поглибити думку, яка і стане ідеєю твого твору.

І останнє. Варто звернути увагу ще й на таке:

1.Які літературні паралелі будуть проведені тобою у творі?

2. Які критичні статті, документи захочеш залучити до роботи у підготовці твору?

3. У яких ще видах художнього мистецтва розкривається проблема, яку досліджуєш?

Якщо не полінувався, то матимеш добротний «будівельний мате­ріал» для твору.

6. Скласти каркас

Мова піде про план. В основі будь-якої свідомої діяльності людини лежить план: з чого почати? що далі робити? до чого це приведе? Ви­браний шлях досягнення мети і є визначеною послідовністю операцій, дій, тобто це план. Тому на чернетці варто зробити начерки: про що, у якій послідовності викладатимете свої думки у письмовій роботі (хоча б у довільній формі).

Яким він має бути за змістом?

-    По-перше, план повинен пояснити, про що твір, його основна думка, систему аргументів доцільності, істинність авторських висновків;

- по-друге, кожен пункт плану має нести визначену інформацію,
тобто «промовляти», а не бути безмовним;

по-третє, він повинен доводити оцінку, позицію, тобто «відповіда­ти», а не запитувати. Наприклад:

План

I. а) Ставлення ліричного героя до праці.

б) Відображення жіночої долі у поезіях Тараса Шевченка.

II. а) Як ліричний герой ставиться до праці?
б) Як Шевченко малює жіночу долю?

III. а) Нездатність ліричного героя до творчої, натхненної праці,
б) Гірка, трагічна доля жінки у поезії Тараса Шевченка.

Які пункти із цих трьох запропонованих груп можуть «заговорити» (останні), які лише «запитують» (друга група), а які — «безмовні» (перша група)?

Звичайно, на останній групі можна будувати надійний, міцний каркас, а потім і зводити будівлю майбутнього твору.

План може бути простим, складним, цитатним, змішаним... — оби­рати вам.  Складений план твору — половина вашого успіху.

Для того щоб план справді став вашим орієнтиром і помічником, він має бути детальним. В ідеалі на кожний пункт (підпункт), якщо план добре складено, припадає від двох до п'яти речень. План стане тезами вашої майбутньої роботи.

А все-таки, з чого ж розпочати твір? Може,...

•    «Брати бика за роги» (починати з головного, із суттєвого)
Поставте на початку якусь яскраву думку, свою чи будь-якого відомого критика чи письменника, або вислів того письменника, про якого
пишете, чи цитату (думку) з його твору; можете вступити в заочну
дискусію з автором... Важливо те, щоб початок був пов'язаний з темою
твору і, звичайно, привернув увагу до твору, спонукав прочитати його
до кінця.

•    «Перевернути початок»

Інколи «бика за роги» беруть так активно, що починають твір пря­мо... з кінця! Це ефективний прийом, який інколи спрацьовує на роз­криття основної теми-проблеми. Учень може навести цитати чи сцену кінця твору письменника, яка задасть тон роздумам, вона слугуватиме ніби камертоном, за яким буде звірятися кожен наступний епізод.

•    «Пам'ятаю, одного разу...»

Можна добудувати початок і на власне особистісному матеріалі.

Він доцільний у творах типу: «Моє ставлення...», «Поезія... у мо­єму житті», «Що мені найбільше подобається в...» тощо. Початки таких творів часто бувають схожі до початку художнього оповідання: «Якось...», «Пам'ятаю...», «Я часто задумувався про...».

Завдання

Протягом 5—7 хв написати початок твору на запропоновану тему, потім зачитати й пояснити свій подальший задум розвитку викладу:

  • • Україна й українці у творчості Т. Шевченка.
  • • Мотиви лірики Олександра Олеся.
  • • Мої роздуми над поемою «Мойсей» Івана Франка.

Якщо уважно проаналізувати різні види вступів, то можна погоди­тися з тим, що й остання частина твору — висновки, може будуватися за тими ж принципами. Але варто врахувати, що в підсумковій частині обов'язково мають бути присутні стисло сформульовані висновки до всього твору. І не тільки...

8. «Кінець — справі вінець»

Не менш важливим є заключний акорд твору — кінцівка. Адже буває закінчуєш читати учнівський твір, а відчуття таке, що людина ще не встигла його дописати, чи, можливо, «загубилась» сторінка.

Думка має бути доведеною до кінця, а остання фраза — виразною, багатозначною.

Це може бути:

-     стиснутий у декілька рядків підсумок усього твору (кінцівка-висновок);

-     чи чітка, енергійна відповідь на запитання, поставлене на початку твору (кіицівка-відповідь);

-     чи, може, знову ж цитата (думка), яскрава, влучна, яка вбирає в себе суть ідеї твору (кінцівка-цитата (думка)).

Завдання

Проаналізуйте різні варіанти вступів і висновків до твору.

Зверніться до записів сьогоднішнього уроку, оберіть 2—3 теми і спробуйте підготувати закінчення творчих робіт.

Мовні засоби для побудови тексту

Для тих дітей, кому важко самому складати текст твору, раджу звернути увагу на ті мовні засоби, за допомогою яких можна побудувати текс.

Зауважте, що добір засобів (слів, виразів, конструкцій) повинен за­лежати від смислових відношень між частинами формульованої думки. При цьому обов'язково треба шукати кілька синонімічних висловів і вибирати найточніший.

•    Для з'ясування ідеї (основної думки, проблеми) можна викорис­тати один із можливих варіантів:

АВТОР розглядає (розкриває, висвітлює, порушує, розв'язує) проб­лему; торкається проблеми; занурюється (входить) у проблему; зупи­няється на проблемі.

Для опису композиції художнього твору, можна вибрати один
із таких виразів:

ТВІР складається з кількох частин, побудований, має структуру (просту, складну), починається, розгортається, завершується.

•    Залежно від того, який конкретний зміст художнього твору, яку
інформацію автор подав у тексті і що учень може взяти з цього для
своєї праці, можна подумати над такими конструкціями:

АВТОР аналізує, характеризує, показує, доводить, з'ясовує, по­рівнює, зіставляє, підкреслює, виділяє, аргументує, наголошує на, виходить з того, стверджує, заперечує, ставить завдання, формує думку, формулює це так, вважає що, вбачає в цьому...

•    Для викладу авторської позиції, ставлення, оцінок можна вибрати один із виразів або побудувати близький до цього:

АВТОР вважає, переконує, обґрунтовує, обстоює погляд (ідею, думку), дотримується погляду, стверджує, підтверджує, заперечує, переконливо доводить, сумнівається, вагається, схвалює, зневажає, передбачає перебіг подій, міркує, критикує, ігнорує, дорікає, спрос­товує думку (наклеп), ураховує, звертає увагу, накреслює перспективу (шляхи), цінує, недооцінює...

Цей синонімічний ряд може бути використаний і для характерис­тики образів.

•    Основною частиною письмового твору (роздуму) є підсумкова
частина, висновки.
Тут важко обійтися без висловів на зразок:

Таким чином, одним словом, із цього видно (випливає), точніше кажучи, іншими словами, це означає, аналіз показує (підтверджує), з опису видно, з одного боку, з іншого боку, і все ж, на завершення, на закінчення можна сказати, можна підсумувати, слід підкреслити, висновок можна зробити такий...

Проконтролюй себе

Написавши твір на чернетці, перевір його:

  • •чи відповідає написане обраній темі;
  • •якщо є епіграф, чи доречний він;
  • •якщо є план, чи співвідноситься з темою;
  • •чи логічно пов'язані пункти плану;
  • •чи текст написаний за пунктами плану;
  • •якщо немає плану, то чи є послідовність викладу;
  • •чи є логіка у висвітленні матеріалу;
  • •чи дотримано основної композиційної вимоги: вступ, виклад, висновки;
    • •чи пропорційні частини твору;
    • •як сформульовані його основні думки (розгорнуті тези);
    • •чи є ілюстративний матеріал до них і чи доцільно він використаний;
    • •чи використані в тексті цитати, чи доречні вони і як оформлені;
    • •чи немає фактичних помилок, хибних думок, переплутування, зміщування матеріалу;
      • •якщо написано багато, чи можна скоротити текст;
      • •якщо твір здається коротким, чи можна його розширити, чим до­повнити.

 

Відгук на прочитаний прозовий твір

 

Відгук на прочитаний твір є теж творчою роботою . В ньому є оцінка його дитиною, звертається увага на художні особливості, аналізуються окремі епізоди,робляться висновки.

Прочитала твір «Пуп Землі, або як Даринка світ рятувала» і, здивувалася… Якось дуже знайома мені головна героїня твору Даринка. Весела, енергійна, винахідлива, неслухняна дитина. Ой, та це ж я у дитинстві! Пригадую розповіді мами і розумію, як же ми схожі. Така ж вередлива, мазлива дитина, і так само вимагала уваги від мами, як і я, і тільки до себе, ну справжнісінький тобі «пуп землі».

Мабуть, тому цей твір з усіх прочитаних мною найбільше припав до душі. А ще він легко читається, бо лексика в ньому проста і зрозуміла. Письменниця Тетяна Щербаченко використовує багато пестливих слів: бережок, криничка, личко, дівчинка, бджілки, відерця, куточок, бабуся, курочка, сестричка. А як лагідно вона називає Даринку! Даринка, Дарина, Дара, дитинка, доня Дарця, дівчинка.

А ще для мене цікавим є те, що твір поділено на п’ять частин: «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала», «Парадокси часу, або Як винахідники викидають коники», «Курочка Мишко або День народження Даринки», «Як пасує краватка, або Не всі поросята брудні», «Таємна змова, або Не слід балакати з незнайомцями». Кожна з них – це завершена історія, читаючи яку хочеться швидше дізнатися про кінцівку та почати читати наступну, бо в кожній частині – нова пригода героїні, цікава, захоплююча і не схожа на попередні. Та найбільш мене зацікавила пригода в розділі «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала». Пам’ятаю, будучи маленькою дівчинкою, хотіла зробити щось незвичайне, корисне не тільки для себе та рідних, а й для усього світу, наприклад, як Даринка, врятувати його. І починається книжка захоплююче, немов казка:

«Там, де пташки вміють не лише літати, а й розмовляти людською мовою… Де звірі не соромляться ходити на двох лапках… Де квіти цвітуть не лише вдень, а й уночі… Там живе Бурмосик. І дружить він із птахами, звірами й квітами». Ну як такий початок може не зацікавити? А ще існування вигаданих друзів Бурмосика та Веселика. Майже в кожної дитини є вони, їх не бачить ніхто з дорослих. І в мене був, точніше, була вигадана подруга.

Сподобалося й те, що тут Тетяна Щербаченко не забуває й про дитячу пісеньку:

-Іди, іди , дощику,

Зварю тобі борщику.

Тобі каша, мені борщ.

Щоб рясніший падав дощ.

Та не менш цікавим та хвилюючим є момент, коли бабуся вчить Дарцю молитви:

«Янголе мій, охоронцю мій! Збережи мою душу, зміцни моє серце на всяк день, на всяк час, на всяку хвилинку…»

Приваблює до себе не тільки перша частина, а й усі наступні… Авторка використовує дитячу мову:

«Сусідці бабі Ньюті, колишній директорці їдальні,недбало кинула, що обов’язково стане космонавтикою».

Простим та захоплюючим зміст роблять використані епітети: червонобокі яблука, золотаві грушки, веснянкуваті сунички, кармасинові сливи, волохаті абрикоси, несміливий вітерець, срібний дзвіночок, святково засяяло, могильна тиша, зозулясте пір’я, бідна матуся. Цікавим є опис дерева біля криниці, бо на ньому росли мої улюблені волохаті абрикоси.

Зрозумілими є фразеологізми: пропустити повз вуха, бути не в гуморі, вкинути смішинку до рота, пройнята наскрізь, викидати коники, стерти з пам’яті, побайдикувати, утерти носа, узяти реванш, зберігати холодний розум та спокій. Дуже вражаючими, смішними й водночас захоплюючими є метафори: невидимою рукою позапинав вікна, яскраве сонячне світло ніби всмоктав пилосмок, бджілка в хусточці, із чарівними відерцями, вклякла навіть іменинниця, зграйка різнокольорових клубочків.

Вся лексика, вжита у творі, для мене є зрозумілою, тому, почавши читати його, я не змогла відірватися поки не дійшла до кінця. Подорожуючи сторінками цієї книжки, я познайомилася з Даринчиними друзями: Бурмосиком і Веселиком та диваком Антіном. Ніби опинилася у її часі та з нею рятувала світ. І хоч ми головною героїнею дуже схожі, але про деякі зроблені Дарою вчинки і подумати не могла. Тому, прочитавши твір, запитала у себе: «А чи змогла б так зробити я?»

 

 

Зміст

 

 

Вступ………………………………………………………………………...4-7

Використання елементів віршування в роботі з обдарованими дітьми…8-17

Поетична стежина «Вчимося віршувати»………………………………..18-22

Система роботи над творами……………………………………………...23-32

Відгук на прочитаний прозовий твір……..………………………………33-35

Список використаних джерел……………………………………………..37

 

 

Список використаних джерел

 

1. Вивчаємо українську мову та літературу. Секрети літературно – художньої діяльності віршування.-: 2010 р.

2.Олексанр Галич. Теорія літератури. – Київ «Либідь».:2006