Отруйна рослина:борщівник та вовче лико

Жодна розсудлива людина не стане, звичайно, навмисне чіпати отруйну рослину. І, проте, від опіків рослинами страждають і малі діти, і досвідчені туристи.

 Існує чимало небезпечних видів, проте пальма першості належить борщовику. Він своєю підступністю не поступається знаменитому американському отруйному плющу - сумаху.

Чим би не спричинено подразнення, головне, скоріше змити отруту з рук і інших частин тіла. Якщо реакція все-таки виникла, існує багато способів зменшити свербіння і підсушити пухирі, що вискочили на шкірі.

Роздратування звичайно завдадуть отруйні речовини, що знаходяться у волосках ягід і вегетативних органів рослин. Ви наражаєтеся на небезпеку і в лісі, і на садовій ділянці, й удома (отруйні, наприклад, красуня глоріоза і диффенбахія - улюблена офісна рослина).

Зазвичай реакція виявляється відразу або незабаром після контакту з рослиною. Що стосується сумновідомого борщовика, то після того, як висипу не стане, на шкірі можуть залишатися пігментні плями, що зберігаються до півроку.

При опіках борщовиком рекомендується густо намилити уражене місце господарським милом і змити лосьйоном, що містить спирт.

Протерти лосьйоном або одеколоном рекомендується також кропив'яні опіки. Якщо ви точно не знаєте, яка саме рослина причинила вам дискомфорт, завжди допоможе обмивання великою кількістю холодної води.

У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей. До того ж розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення.

Як при будь-якому запаленні, полегшення принесуть холодні компреси або прикладання льоду до уражених місць.

Якщо роздратування викликано вовчим ликом (при попаданні соку ягід на шкіру), рекомендуються пов'язки з синтоміциновою маззю і маззю Вишневського.

Відріжте лист алое, вийміть з нього ложкою м'якуш і нанесіть її на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом. Готові препарати алое у вигляді гелів придатні для цієї мети тільки в тому випадку, якщо вони виготовлені з натуральної м'якоті рослини.

Зірвіть декілька листків звичайного садового бур'яну — подорожнику, промийте їх, пропарте і, дещо остудивши, нанесіть припарку на уражену ділянку шкіри. В подорожнику міститься аллантоїн — сполучення з протизапальними і антибактеріальними властивостями.

У пральній машині при помірній температурі періть одяг, в якому ви гуляли по чагарниках борщовику. Це убереже вас від поширювання висипу, що зудить, по всьому тілу.

Обполосніть водою взуття. Якщо ви «спілкувалися» з борщовиком у взутті, що виготовлено з тканини, його також варто прати.

Чотириногого друга після спільної прогулянки по нетрях і гущавині слід викупати. Обов'язково вдягніть гумові рукавички.

Щоб підсушити пухирі, що проступили на шкірі, і угамувати свербіння, зробіть оцтовий компрес. Змішайте півстакана столового оцту і півтори склянки води. Остудіть суміш в холодильнику. Коли свербіння стане нестерпним, змочіть клаптик тканини цим розчином і прикладіть його до місця, що зудить.

Намочіть клаптик тканини холодним молоком і прикладіть його до шкіри. Холодне молоко заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з'ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є жири, що містяться в ньому.

За допомогою ватного тампону обробіть висип лосьйоном з гамамелісу – визнаного засобу для заспокоєння подразненої шкіри. Лосьйон гамамелісу діє на шкіру охолоджуюче, оскільки з її поверхні випаровуватиметься спирт.

Змочіть водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладіть його до шкіри, що зудить. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин.

Прийміть теплу ванну, додавши у воду декілька столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців, або звичайну вівсяну муку. Вівсяна мука підсушить висип і запобіжить його перетворенню в пухирі, що зудять. З ванни вибирайтеся обережно: намокла вівсянка дуже слизька.

Щоб позбавитися висипу, полежіть у ванні, куди додана гірка сіль. Інструкції по її використовуванню містяться на етикетці.

Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте брюки і сорочку з довгими рукавами.

Знайдіть офіційне джерело і роздивіться як виглядають борщовик, вовче лико, болиголов плямистий, анемона, простріл луговий, чистотіл: до всіх цих рослин можлива підвищена чутливість.

У чагарниках борщовику безпечно гуляти (було б бажання!) в похмуру погоду: кумарини, що викликають роздратування, активні тільки при яскравому сонячному світлі.

Не наближайтеся до куп хмизу або ломаччя, що горять. Якщо в них є залишки отруйних рослин, ви одержите неабияку дозу зовсім не цілющої «аромотерапії».

Борщовик Росте він обабіч річок, доріг, лісів та полів, а тепер поступово перебирається і на селянські поля, дачні ділянки. Борщовик — отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше.

Його листя та інші частини стебла можуть викликати небезпечні опіки. Коли сік потрапляє на шкіру, то через декілька годин, а то й днів вона червоніє. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщовиком. Особливо, якщо вражаються рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти.

Як боротися з борщовиком? Кущі його можуть довго рости на одному місці. Корінь у них круглий, товстий, висмикнути або викопати його важко. Важливо «квітку-шапку» скосити, намагаючись триматися якомога далі від рослини. Щоб сік не потрапив на руки, натягніть гумові рукавички. Найкращий ефект виходить, коли обробити бур’ян при формуванні першої розетки листя раундапом. Якщо ж взялися за боротьбу з цим бур’яном всередині вегетації, то краще його скосити, а гербіцидом обробити листя, що залишилося, і додатково залити розчин препарату в порожнисту трубку стебла. Норма витрати рідини — 120 мл на 10 л води.

Коли рослина росте на узбіччі дороги, то обробку можна зробити суцільною. А якщо борщовик поселився серед культурних рослин, то їх треба захистити від попадання на них препарату.

Якщо на обробленій ділянці планується і надалі садити або сіяти культурні рослини, то обприскування раундапом проведіть за два тижні до посіву або висаджування. Витрата розчину — 5 літрів на 100 квадратних метрів площі. І, звісно, при обробці дотримуйтесь правил техніки безпеки.

 Вовче лико (вовчі ягоди) Кущ родини тимелейових. Кора жовтаво-сiра. Листки черговi, скупчені на кінцях гілочок. Квітки двостатеві, сидячі, скупчені в пазухах торiшних листків, рожеві, запашні, з'являються до розпускання листя. Цвіте у квiтнi - травні. Плід - кістянка червоного кольору.

Наукова назва роду у перекладі з грецької означає "дуже гарний".

 Народні назви рослини - вовчі ягоди, вовчинець, вовче лико - пов’язані з високою отруйністю всіх частин рослини, а остання ще й очевидно, з тим, що її кора дуже легко вiддiляється від деревини i здирається довгими стрічками.

Кущ родини тимелейових. Кора жовтаво-сiра. Листки черговi, скупченi на кiнцях гiлочок. Квiтки двостатевi, сидячi, скупченi в пазухах торiшних листкiв, рожевi, запашнi, з'являються до розпускання листя. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - кiстянка червоного кольору.

 Наукова назва роду у перекладi з грецької означає "дуже гарний".

 Народнi назви рослини - вовчi ягоди, вовчинець, вовче лико - пов'язанi з високою отруйнiстю всiх частин рослини, а остання ще й очевидно, з тим, що її кора дуже легко вiддiляється вiд деревини i здирається довгими стрiчками.

 Побутує навіть легенда, що якось у лiсi звірі зібрали велику раду, щоб дати назви рослинам. Вовк прибіг із запізненням. Побачивши, що рада розпочалася без нього, в лютi став здирати кiгтями кору з найближчого куща. З того часу i назвали цю рослину - вовчим ликом.

 Дійшла до наших часів і інша легенда про те, як у Дафну, дочку - красуню рiчкового бога Пенея закохався Апполон. Та не судилося цьому коханню запломенiти квiткою щастя, бо коли Аполлон меткими стрiлами убив страшну потвору Пiфона i святкував перемогу, вгледiв неподалiк Ерота - юного бога кохання, який у цей час напинав тятиву золотого лука. Засмiявся Аполлон i сказав: "Що тобi, пустунчику робити з такою грiзною зброєю? Вона личить тiльки менi, тобi ж достатньо нiжних почуттів". Ерот спалахнув вiд образи i сказав: "Нехай твiй лук поражає, а моя стрiла вразить тебе". Пiднявся на високий Парнас, дiстав iз сагайдака двi стрiли. Одною, гострою, що породжує кохання, вiн проткнув серце Аполлона. Другу - тупу, вiд якої кохання гине, послав у серце прекрасної нiмфи Дафни. I тієї ж митi Аполлон покохав Пенеєву дочку, а вона почала всiляко уникати зустрiчi з ним.

Одного разу вони все-таки зустрiлися. Побачивши Аполлона, Дафна кинулася тiкати. Аполлон помчав за нею з криком зачекати, бо він не ворог, а переслiдує бо кохає її. Блiда, знесилена Дафна стала благати Пенея: "Батьку, допоможи! Коли у тебе ще є могутнiсть, змiни, мiй образ". I тiльки мовила це, як її тiло почало нiмiти i вкрилося тонкою корою, волосся стало листками, руки - вiтами, ноги - корiнням.